"Мово моя, душа золота України" мовний навігатор

     Свято відзначали щорічно у День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця. Він був ченцем Києво-Печерського монастиря, київським літописцем та письменником, послідовником Кирила та Мефодія, які створили слов'янську писемність. Нестор-Літописець вважається автором «Повісті минулих літ».

У День української писемності та мови також традиційно проводиться Радіодиктант національної єдності.

Слід зазначити, що у 2023 році дата свята змінилася, оскільки Православна церква України (ПЦУ) та УГКЦ ухвалили перехід на новий календар.

Саме тому День української писемності та мови перенесли з 9 листопада на 27 жовтня.

РІДНА МОВА
Разом із щастям і журбою
Зеленим листом шелестить,
У небі яснім над водою
Нам рідна мова мерехтить.
Це символ мудрості твоєї,
Моя Вкраїно. Він горить!
Тож мови рідної своєї
Не відцураймось ні на мить!
К. Коврик

 Кожна людина може знати декілька мов, цікавитися іншими культурами, але тільки рідна мова торкається глибини душі. Вона спроможна надати відчуття єдності з своїми нащадками, своєю родиною, національністю.

Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову, українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави.

Мова є, була і буде для українців символом свободи. Рідна мова є своєрідним психокодом. Розмовляючи українською ми запускаємо у підсвідомості етнокоди, що надихають та вказують вірний шлях.

Важливим фактором залишається «чистота» мови. Мова не є сталою, а розвивається разом із народом, тому, звичайно, потрібно забезпечувати молоде покоління лише перевіреними новинами з лінгвістичного світу.

Українська мова — найкрасивіша у світі! Принаймні після італійської та французької. Або навпаки… Так, впевнені, ви не раз (і навіть не два) чули про світовий конкурс мов, яким українська зайняла або перше, або друге місце. Звісно, ​​такого конкурсу не було. Та й як взагалі таке можна собі уявити? Як можна порівнювати незрівнянне — мови? Навіть якщо вони належать до однієї мовної сім'ї.

Тим більше, що насправді не потрібно жодних конкурсів для того, щоб зрозуміти, що українська мова — цікава та неординарна. У день української писемності та мови ми зібрали 5 найцікавіших фактів про нашу рідну мову, які доводять це!

1. Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів.

Саме такі дані надає Національна академія наук України. І це справді велике число, особливо якщо згадати, що для спілкування на побутовому рівні людині зазвичай достатньо 2-3 тисяч слів. Що цікаво: згодом НАН України заявила, що це ще не остаточні дані, а кількість слів українською мовою може сягати 1 млн.

2. В українській мові іменник має 7 відмінків.

Тоді як в інших східнослов'янських мовах 6. Чому? Вони не мають кличного відмінка. А саме його ми використовуємо при зверненні до будь-якої особи чи навіть неживої істоти. Тобто це унікальна риса української мови, якої в інших слов'янських мовах або взагалі не було, або була втрачена.

3. Українська мова багата на синоніми.

Дуже багата. У словниках налічується 10 000 синонімічних рядів. Загалом синоніми виникають у нашій мові постійно, тому ця цифра далеко не межа. Все тому, що людина завжди прагне знайти в предметах та явищах нові риси, поглибити та розширити свої знання. До речі, найбільше синонімів має слово «бити» — 45. Трохи відстає від нього слово «завірюха», що має 40 синонімів.

4. Найчастіше в українській мові вживають букву «П».

Саме з неї починається найбільша кількість слів. А ось найменш уживаною стала літера «ф»: майже всі слова, що починаються з неї, запозичені, тобто прийшли до української з інших мов.

5. На лексичному рівні ближче до української – білоруська мова.

Бо в нас 84% загальної лексики! На другому місці польська мова — 70% загальної лексики, і лише трохи відстає від неї чеська — 68%. А от із російською мовою українська має лише 62% загальної лексики. Але слід пам'ятати, що кожна мова у будь-якому разі має свої особливості на фонетичному, морфологічному, лексичному рівнях. А також існують відмінності у фразеології та правописі.

                  

ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

       

• 

  

  

  
  

21 жовтня виповнюється 70 років з Дня народження української дитячої письменниці Зірки Мензатюк.

Вітаємо сучасну українську письменницю - Зірку Мензатюк з Днем народження! Авторка багатьох творів для дітей та підлітків народилася 21 жовтня 1954 року.

Найбільш відомі дошкільнятам «Казочки – куцохвостики» та «Небилиці про рукавиці», а вже школярикам більш до вподоби «Таємниця козацької шаблі» та «Як я руйнувала імперію».

Взагалі у доробку письменниці багато творів для всіх читайликів, хто любить та шанує книжку.

Писати Зірка почала ще у другому класі і перший її твір був присвячений лісу, дівчинка дуже любила читати і читала все, що знаходила.

Любила твори Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Ганса Крістіана Андерсена, а особливо захоплювалася творчістю Лесі Українки.

Після навчання довгий час Зірка Мензатюк працювала журналістом, та з часом зрозуміла, що її покликання писати для дітей.

Як віруюча людина, вона намагається познайомити дітей з християнськими звичаями та українськими традиціями.

У своїй книжці «Наші церкви: історія, дива, легенди» вона в цікавій та доступній формі розповідає про українських святих, про чудодійні ікони.

А пригоди дівчинки Катрусі, це сучасні історії про народні надбання, про вишивку, писанку та витинанку.

Письменниця любить вишивати і закохана у квіти.

Книжка «Український квітник» саме про цю любов.

В її творчості є одна особливість. Вона намагається прищепити дітям змалечку любов до рідного слова, національних традицій, історичних пам’яток.

Вона закохана в Україну, багато мандрує нею, об’їздила майже всі славетні місця, фортеці та замки, тож невипадково, що в своїх творах вона знайомить читачів з рідною країною та її історичними цінностями.

Найдорожче та найважливіше для Зірки Мензатюк – це любов до України, до рідної землі, до мови, до всього, що нас оточує - і цими скарбами письменниця щедро ділиться з юними читачами у своїх творах. Для вас, дорогі читайлики, добірка книжок Зірки Мензатюк!

Вітаємо улюблену письменницю з днем народження і дякуємо за чудові книжки

Ця гостросюжетна повість відомої української письменниці Зірки Мензатюк увійшла до шкільної програми за 5-й клас. Усе почалося з того, що в сімейства Руснаків з’явилася Машка — старенька, пошарпана, а все ж нічогенька машина. А далі один пришелепкуватий привид повідомив, що давня козацька реліквія може втрапити в погані руки... Шалені перегони, смертельні пастки, нові знайомства з класними й не дуже класними хлопцями, небезпечні, сповнені містики і захвату мандрівки стародавніми замками України у пошуках козацької шаблі... Не відірвешся, доки не дочитаєш. «Таємниця козацької шаблі» — ще одна історія з героями повісті «Дике літо в Криму».

Нова книжка відомої української письменниці Зірки Мен­затюк «Відчайдушні вершники» — це продовження гостро­сюжетних повістей «Таємниця козацької шаблі», що увійшла до шкільної програми, та «Дике літо в Криму», за якою мають знімати фільм.

Цього разу сім‘я Руснаків мандрує По­­дніп­ров‘ям, де натрапляє на історичний Чорний шлях, опиняється в ніч­ному Чорному лісі та на березі Чорного озера, наймістичнішого з українських озер. Омріяний спокійний відпочинок перетво­рився на цілий каскад пригод і дивних витівок, коли ви­­­яви­лося, що новому знайомому Наталочки потрібно врятувати його незвичайного друга. Втручання головної героїні лише ускладнять ситуацію, а витівки принесуть геть неочікуваний результат…

«Макове князювання» — збірка оповідань Зірки Мензатюк про українські народні свята, впорядкована за календарно-обрядовим принципом. Твори, що увійшли до збірки, у художній формі ознайомлюють читача з традиціями нашого народу, з його споконвічними цінностями. Для старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

Чи може в сучасному світі статися диво? Таке, щоб минулися усі Галині нещастя: погані стосунки з учителькою та однокласниками, те, що в неї не “круті” батьки, а головне — хвороба братика, через яку життя перетворилося на геть нестерпне. І що для цього потрібно зробити Галі? На дівчинку чекає багато пригод, цікавих і часом небезпечних, мандрівка в далеку давнину, де Галя побачить княжий Київ, дізнається секрети старовинного мистецтва, а заодно й захопливу історію одного з найзнаменитіших шедеврів Київської Русі — геніального творіння Алимпія Іконописця. А ще в неї з’явиться незвичайний друг — Ангел Золоте Волосся. Він допоможе Галі здобути одне з найважливіших людських умінь — уміння бути щасливою.

Сучасна українська письменниця, талановитий журналіст і володарка низки престижних літературних премій. Перш за все автор прославилася завдяки яскравим і захоплюючим дитячим книгам, наповненим веселими пригодами, чарівними персонажами і істинно українськими мотивами. В цілому творчість Зірки Мензатюк має яскраво виражений національний мотив. Автор відноситься до тих сучасних письменників, які в своїх творах активно розвивають рідну мову і культуру. Вам безперечно варто купити книги Зірки Мензатюк, якщо ви небайдужі до долі сучасної української літератури, а також просто хочете порадувати дитину цікавими казками і віршами на українській мові.

 

Осінь – ідеальна пора для творчості. Яскраві ягоди, різнобарвне листя, гілочки, шишки, урожай з городу, горіхи, жолуді... Усе цікаве, що тільки можна знайти у парку, в лісі та на дачі, підходить для створення виробів.

Осінні поробки з природних матеріалів мають широкий простір для фантазії. Ви точно помічали, що діти бачать світ інакше, ніж дорослі: у їхній уяві композиція з моху, каштанів, жолудів, осіннього листя та гілочок перетворюється на малесеньке казкове королівство! Ми підготували для вас добірку з 15 ідей осінніх поробок із природних матеріалів. 

1. Осінні ведмедики

Шишки – це той природний матеріал, працювати з яким одне задоволення. Так, за цим посиланням ви знайдете детальну інструкцію, за якою можна виготовити кумедних ведмедиків. Це дуже просто! Варто лише взяти одну/дві шишки та кілька клаптиків фетрової тканини. Потім вирізати з фетру деталі майбутнього виробу (голову, очі, ніс, лапки) та приклеїти їх до шишки. 

За бажанням діти можуть проявити фантазію та аналогічним шляхом виготовити іншу тваринку (білочку, єнота, лева, борсучка, лисичку тощо).

2. Їжачки із шишок

А як щодо виготовлення веселих їжачків? Учні можуть зробити одразу кілька поробок, які потім можна подарувати друзям чи родичам. 

Хід роботи:

1. Візьміть шишку та розмалюйте різними кольорами кожну лусочку.
2. Виріжте з кольорового паперу кружечок діаметром 7 см. Згорніть його у вигляді конуса та зафіксуйте фігуру клеєм.
3. Намалюйте на конусі вушка, ротик та очі їжачка. На місці очей можна приклеїти іграшкові очі, що бігають.
4. Приклейте конус до шишки так, як показано на малюнку вище. Готово! Тепер можна виготовити для їжачка пару. 

Примітка. Дайте учням можливість творити! Нехай вони прикрасять свого їжачка бантиком із кольорового паперу чи, наприклад, приклеять до голови квітку. 

3. Дарунок осені

Опале осіннє листя вражає різноманіттям форм і забарвлень, що дозволяє створювати аплікації та вироби на різну тематику. Це можуть бути фігурки птахів, звірів чи повноцінні картини на тему осінь. Усе залежить від фантазії та уяви. Запропонуйте своїм учням зробити аплікацію у вигляді вази з осіннім листям. 

Хід роботи:

Учні беруть аркуші паперу і малюють на них ескіз вази.
Далі діти нарізають кольоровий папір у вигляді квадратів, кружечків, сердечок чи ромбів. 
Учні покривають ескіз клеєм та викладають на ньому фігурки, не виходячи за контури. 
Школярі приклеюють до вази листя з різних дерев та різного кольору, формуючи яскравий осінній букет.

4. Білченя з осіннього листя

Мозаїкою з сухого листя можна доповнити малюнок. Так, для виготовлення цієї поробки діти можуть самостійно намалювати ескіз білочки, змалювати її за прикладом чи роздрукувати готовий шаблон: шаблон №1, шаблон №2.

Далі потрібно розмалювати тваринку. Наступний етап – діти приклеюють до лапок білочки розмальований жолудь, а хвостик прикрашають осіннім листям (приклад на малюнку, що вище). Ми радимо для цієї поробки обирати листя з одного дерева, а не компоновувати різні варіанти, адже так хвостик матиме більш естетичний вигляд.

5. Лисичка

Принцип виготовлення цієї поробки ідентичний попередньому варіанту. Пропонуємо вашій увазі шаблони для такої аплікації: шаблон №1, шаблон №2.

Якщо вашим учням сподобається подібний формат поробок, то можете скористатися бонусними шаблонами для креативних робіт: ескіз єнота, ескіз зайця, ескіз черепахи, ескіз кота, ескіз пінгвіна.

Примітка. Діти мають самостійно визначити, що можуть у бонусних шаблонах прикрасити осіннім листям (вушка, лапки, хвостик, панцир (черепахи) тощо), а що краще просто розмалювати кольоровими фарбами/олівцями. 

6. Осінній ліс

Над виготовленням цієї поробки можуть працювати одразу двоє чи навіть троє учнів. Це пов'язано з тим, що вона забирає чимало часу, а щоби учні за одне заняття встигли зробити красу, потрібно об'єднатися та зробити це разом.

 

Хід роботи:

1. Учні створюють макет-основу для майбутньої поробки. Для цього потрібно на аркуші цупкого картону сформувати горбик із зім'ятого паперу. 
2. Далі учні обклеюють горбик опалим осіннім листям так, щоби не було видно картону і паперу.
3. Діти прикрашають горбик маленькими гілочками, засушеними ягодами, шишками, жолудями, каштанами. Усе це фіксується на площині пластиліном.
4. Останній етап – учні роблять із пластиліну їжачків та грибочки. Голки у їжачка – насіння соняшника. Готові фігурки розміщують на горбику. Готово!

7. Осінні поробки

У цьому відео ви побачите техніки виконання п'яти яскравих осінніх поробок. Кожна з робіт проста у виконанні, тож учні можуть впоратися з цим завданням як у класі, так і вдома.

8. Їжачок із долоньок

У відеоролику показано, як можна створити їжачка, що має голочки у вигляді долонь. Отож, доки учні навчаються у молодших класах, вони можуть створити поробку, яка «закарбує у часі» розмір їхніх маленьких долоньок. Тільки уявіть, як учням у 10 чи 11 класі буде приємно згадати, як вони малесенькими долоньками створили справжню красу – милого їжачка. 

Примітка. Ви можете зберігати готові роботи учнів до того часу, доки вони не перейдуть до старшої школи. Старшокласники будуть приємно вражені тим, що ви зберегли їхні поробки.

9. Лисичка

Виготовлення панно з природних матеріалів – справжнє мистецтво. Робиться просто, а виглядає вишукано. Отож, що потрібно для панно з мордочкою лисички? 

Хід роботи: 

1. Намалюйте ескіз лисиці або роздрукуйте готовий шаблон. 
2. Із засушеного листя папороті або з маленького жовтого листя, наприклад, берези, викладіть на ескізі/шаблоні фігурку мордочки лисиці, намагаючися не виходити за контури. Не закривайте листям очі тваринки!
   Примітка. Ми радимо не приклеювати листя повністю: нехай верхівки рослин будуть вільними, щоби панно мало об'ємний вигляд.
3. Виріжте з чорного кольорового паперу носик та ротик лисиці, після чого приклейте їх до мордочки. 
4. Прикрасьте голову лисиці гербарієм або саморобними квітами з кольорового паперу. 
5. За бажанням прикрасьте тло аркуша (наприклад, приклейте на нього виготовлених із листя метеликів). Мордочка лисиці готова!

10. Маски супергероїв

Що є найважливішим у виготовленні цієї поробки? Пошук великого кленового листя. До того ж воно має бути не надто сухим! У кожного учня має бути щонайменше 5 листків. Це про запас, якщо не вийде створити маску з першої спроби.

Хід роботи:

1. Діти мають вирізати в листі дві щілинки для очей. 
2. Далі обирають одного супергероя (чи вигадують власного) і фарбою малюють його образ на листі (приклади на фото, що вище).
3. Готові маски можна прикрасити клеєм із блискітками або аплікаціями з кольорового паперу.
4. Можна сфотографуватися з цими масками та запустити у соцмережах фотофлешмоб.

11. Осінній ведмедик

На прогулянці осіннім парком ваші учні назбирали гарний букет жовтого листя? Чудово, додайте до нього пластилін, каштани та шишку ‒ будемо робити симпатичного ведмедика!

Хід роботи:

1. Склейте між собою два каштани (клеєм або пластиліном).
2. Приклейте до голови ведмедика вушка та основу для носика – шапочки з жолудів.
3. Зробіть для ведмедя носик із пластиліну або полімерної глини, бантик і лапки. Прикріпіть усі ці деталі до каштанів.
4. Прикріпіть пластиліном до лапок ведмедя осінній листочок, шишку або мініатюрний букет із листочків. Готово!

12. Лев із листя

Трішки фантазії – і зібране на прогулянці сухе листя можна перетворити не лише у поробки для школи, а й на ефектну картину для декору інтер'єру. Пропонуємо вашій увазі портрет лева! 

Хід роботи:

1. Намалюйте мордочку лева або роздрукуйте готовий шаблон.
2. На місці вух та мордочки приклейте темно-жовте листя. На місці підборіддя – світло-жовте. На місці носика – смужку із червоного листя. Із чорного паперу виріжте лінії рота, вуса, ніздрі, кристалики очей і брови лева – все це приклейте до ескізу/шаблону. 
3. На місці гриви приклейте якомога більше осінніх листочків червоного та помаранчевого кольору. Портрет лева готовий!

13. Кумедні звірята

Для цієї поробки вам знадобляться половинки горіхової шкаралупи, кольоровий папір та фарба. На виготовлення однієї тваринки йде мало часу, тож кожна дитина за один урок зможе зробити одразу кілька лісових мешканців, а потім помістити готові вироби на полянці (варіант оформлення дивіться нижче). 

Полянку можна прикрасити пластиліновими квітами, грибочками чи, наприклад, шматочками моху.

14. Декор для інтер'єру

Запропонуйте учням створити для кімнати яскравий декор. Таку гірлянду можна повісити на стіні або на дверях. Що для цього потрібно? Спершу учні мають вирізати з кольорового паперу силуети осіннього листя та жолудів. Далі зробити з паперу аплікації у вигляді тваринок. Насамкінець усі вирізані елементи у довільному порядку прикріпити до нитки або мотузки так, як це показано на малюнках нижче. 

Альтернативний варіант. До мотузки або нитки можна прикріпити справжнє осіннє листя, гілочки, маленькі шишки, жолуді та, наприклад, висушені цитруси (кільце лимону чи апельсину). 

15. Декоративний віночок із осіннього листя

Традиція декоративних вінків на двері прийшла до нас із заходу. Такий елемент декору популярний у період різдвяних свят, але за рівнем створення затишку осінні вінки нічим не поступаються зимовим. 

Отже, готуємо картонний каркас, клей, прикраси на свій смак, і багато-багато кольорового листя. Запропонуйте дітям за допомогою цих матеріалів зробити віночок і прикрасити його шишками, жолудями, гілочками тощо. Крім того, учні можуть намалювати на папері білочку, сову, мишку чи іншу тваринку та прикрасити віночок.

Бажаємо вам і вашим учням натхнення для створення осінніх поробок! Ми будемо раді, якщо ви поділитеся у коментарях до статті фотографіями учнівських робіт.

 1 жовтня в Україні відзначають свято День Українського козацтва. Щороку його святкують у день Покрови Пресвятої Богородиці.

"Хай живе козацька доля, хай живе козацький дух" патріотична хвиля

День Українського козацтва був заснований у 1999 році указом президента Леоніда Кучми. Свято було встановлено, «враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва в утвердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення». День Українського козацтва відзначають саме на Покрову Пресвятої Богородиці, бо Божа Матір вважається покровителькою козацтва.

Козацтво з'явилося в Україні ще в XV столітті. Спочатку підрозділи козаків були організовані для оборони земель від степових орд. Надалі козаки брали участь у війнах проти Московського князівства на боці Речі Посполитої, а в ході Визвольної війни і проти неї.

Запорізька Січ вважається першим демократичним незалежним об'єднанням, яке мало ознаки республіканського ладу. Основними принципами були свобода і рівність. Не було ні панів, ні рабів, ні бідних, ні багатих. Всі мали рівні права і обов'язки. Але така свобода не супроводжувалася вседозволеністю. Жорстка дисципліна і відповідальність були запорукою успіхів під час військових походів.

Шабля, кінь та щедра вдача!
Ворог не страшний їм наче!
Козаки всіх боронили,
Вільно, щедро, гарно жили.
Землю рідну защихали
Та ганьбити не давали!

"Даруймо для людей погожі дні весняні" бесіда-заклик

1 жовтня - дуже особлива дата. В цей день у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також і День ветерана. 

Старші люди пронесли крізь своє життя нетлінні та невмирущі людські цінності: вірність рідній землі, зберегли для нащадків найкращі національні традиції, навчили долати труднощі та бути достойними своєї держави. Міжнародний день похилого віку є символом єдності і спадкоємності поколінь.

Люди поважного віку - це скарб нації, джерело народної мудрості. Дбайливе ставлення до старшого покоління - загальнодержавна справа.

Життєвий досвід, невичерпна енергія, оптимізм та активна громадська позиція людей золотого віку повинні стати взірцем для підростаючого покоління.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині понад 640 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб. В Україні кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов.

У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них сприятливих умов життя, про невирішене у цій сфері. Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, найбільше багатство яких є досвід, знання, вміння, мудрість.

Турбота про громадян похилого віку, ветеранів та інвалідів необхідна кожної хвилини не як відзначення святкової дати, а як повага до людей, які своєю багаторічною працею заслуговують на глибоку пошану нащадків.

Здорові літні люди надають неоціненну допомогу своїм сім’ям, спільноті та економіці. Профілактика хвороб протягом усього життя є запорукою повноцінного життя в старості. Відмовитись від ризикованих форм поведінки в цілях зміцнення здоров’я майже ніколи не буває пізно. Так, наприклад, для людини, яка кидає курити у віці від 60 до 75 років, ризик передчасної смерті знижується наполовину. Проявів гіпертонічної хвороби та судинних катастроф можливо уникнути, відмовившись від вживання міцних алкогольних напоїв, пива. Помірна регулярна фізична активність сприяє покращенню якості життя, попереджає старчі переломи кісток.

Міжнародний день людей похилого віку покликаний висловити визнання особам старшого віку за їх внесок у розвиток людського потенціалу та економіки, звернути увагу суспільства на проблеми глобального постаріння населення.

Довге життя – ознака доброго здоров’я.

Пам’ятаймо і надалі про свій невідплатний борг перед ветеранами та громадянами поважного віку. Робитимемо все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності.

Молодість і зрілість стали говорити…

Про усе в цілому про життя, про діти,

Молодість сказала: «Мені краще жити…»

Зрілість посміхнулась й стала говорити:

«Знаєш, мила, хочу тобі побажати

Всі мої роки прожити й  величезний досвід заробити».

Молодість, з насмішкою: «Що в тобі такого?

Дім, сім’я, робота …Ці страшні окови …»

Зрілість посміхнулася, як молодшій доньці:

«Без тенет сімейних, хто ми під цим сонцем?!»

Молодість співала: «Все в мені прекрасно,

Молода я, вільна, і красива, ясно?»

Зрілість їй сказала: «Я – мудріша тебе,

Перегони із тобою – все це не для мене…

«Ти живеш так сумно…нудно і серйозно...»

Молодість доводить власну правоту…

«Ти не розумієш, жити –  це не просто…»

Зрілість все говорить думку золоту…

«Ну а де ж те щастя, щастя хоч існує?»

Що це: дім, машина, грошей коли не бракує?»

«Щастя, так воно буває

Якщо жить з коханими небо дозволяє,

Якщо сміх дитячий чується із дому…

Ти ще з щастям, мила, зовсім незнайома»

Молодість промовчала, раптом запитала: «Якщо правда все це,

Що ж ночами плачеш і про що секрети?»

«Я ночами плачу», – зрілість говорила:

«Бо раніше все це я  не цінувала»

 Дивлячись на нас, молодих, вони радіють, що ми їхнє продовження, і водночас сумують, через те, що ми часто забуваємо про них, обминаємо їх. Вони не просять у нас чогось незвичайного, вони хочуть тільки нашої уваги, а інколи –  допомоги.

  Найвища наука життя - мудрість. А найвища мудрість - бути добрим. Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді - це завжди було у характері українського народу, у наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, заступитися за беззахисного і скривдженого.

 У будь-яких життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті, будьте Людиною. Ніколи ке втрачайте віри. Життя каше смугасте і в ньому чергуються успіхи і невдачі, злети і падіння. У царя Соломона, якого називали мудрим, була каблучка, на якій було вирізьблено: «І це мине». Пам'ятайте, що ми не завжди будемо молодими і сповненими сил…. Настане час, коли і нам буде необхідна підтримка рідних...

 На картах небесних тіл ця планета не позначена, але вона існує. І в свій час кожен із нас, залишаючися жителем Землі, ступає на цю планету. Називається ця планета Старість. Час там протікає повільно - з довгими безсонними ночами.

Люди з цієї планети сприймають життя по-іншому: живуть більше в минулому, ніж у теперішньому. Старість... За енциклопедичним словником старість - це «віковий період від 75 до 90 років». 

Слова із повчання князя Володимира Мономаха дітям: "Старих шануйте, як батька, а молодих, як братів". Робіть все, щоб вони щоденно відчували повагу і турботу, мали гідний рівень життя, не втрачали суспільної активності. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.