Бібліоімпреза «Нам пора для України жити»
(до 90-річчя від дня народження
Г. М. Тютюнника)
«Чесний до прямолінійності…
від чого сам не раз
потерпав…
Безмежно
талановитий, він умів
словесно,
експромтом накидати таку виразну
картину, що
тільки записуй – і до друку…»
(Б. Олійник)
Українську
художню прозу неможливо уявити без вагомої літературної спадщини Григора
Тютюнника. Г. М. Тютюнник – український письменник - прозаїк, перекладач, педагог.
Творча спадщина Григора Тютюнника налічує близько сорока новел, п'ять повістей, ряд нарисів, статей, спогадів.
Першу новелу
«В сумерки» написав російською мовою і надрукував її в журналі «Крестьянка» у
1961 р. Після смерті старшого брата
Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свої «Сумерки»
українською мовою і з того часу писав
лише нею. У 1963 році Григір Тютюнник
переїхав до Києва. У газеті «Літературна Україна» публікує кілька
нарисів на різні теми та перші оповідання «Дивак», «Рожевий морок»,
«Кленовий пагін», «Сито, сито»…Зацікавившись кінематографом, Г. Тютюнник
працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім.. О. Довженка,- створює
літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир». Переходить на редакторсько-видавничу роботу, а згодом повністю
віддається літературній творчості.
У 1966 р вийшла
перша його книжка «Зав'язь». У 1968р «Літературна
газета» оголосила всесоюзний конкурс на краще
оповідання. Григору Тютюннику було присуджено премію за оповідання «Деревій».
«Виходять
друком збірки «Батьківські пороги»,
«Крайнебо» (Київ, 1972. 1975 ). Тютюнник переклав українською мовою твори В. Шукшина, М.
Горького, Еріха Распе та інші.
На початку 1970-х років Григір Тютюнник працював у видавництві «Веселка». Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1979), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника. За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію імені Лесі Українки (1980).
У 1989 р його творчість була посмертно відзначена Державною премією імені Т.Г. Шевченка.
Правдивість зображуваних людських характерів, художня
майстерність у відтворенні їхніх вчинків, емоцій – це те , чим найбільше
приваблює він читача.
Живописець правди – так можна б визначити і творчі принципи, і весь лад душі, а відтак і стиль, позначений яскравою індивідуальністю митця.
👍👍👍
ВідповістиВидалити