«І мужність, ви, як прапор пронесли»   (до Дня пам`яті героїв Крут)

   29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

З українського боку в бою під Крутами брали участь приблизно 600 бійців:

• 250-400 старшин та курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького;
• 114-130 добровольців 1-ї сотні Куреня студентів Січових Стрільців (студенти університету св. Володимира, учні гідротехнічної школи, учні лікарської школи тощо);
• 60 вояків Куреня смерті;
• 8 кавалерійський загін.

Їм протистояли шість-сім тисяч більшовиків.

Бій 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі "Арсенал".

Історик Ярослав Файзулін в інтерв'ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам'яті, оцінив бойові втрати серед більшовиків у 300 людей, серед бійців УНР - у 70-100 загиблих. Він також зазначав, що бій під Крутами надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Самопожертва

На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.

Приблизно 30 студентів з розвідувального підрозділу потрапили в полон, більшовики їх розстріляли. Є ймовірність, що перед смертю їх піддали тортурам.

Відомі прізвища лише 19 загиблих.

Історик Ярослав Файзулін в інтерв'ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам'яті, оцінював кількість розстріляних у 28 людей.

Для УНР загиблі студенти одразу стали героями. Одним з перших написав вірша "Пам'яті тридцяти" Павло Тичина.

"Понад все вони любили свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті з славою святих", - писав поет.

 Командувач

Командувачем українських частин, які брали участь у бою під Крутами, був Аверкій Гончаренко - колишній капітан російської імператорської армії, нагороджений Георгіївським хрестом.

На час подій він був командиром куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького.

Відомо, що пізніше він працював у Військовому міністерстві Української держави Павла Скоропадського, а у 1919 році був одним з соратників Симона Петлюри, очолював його державну канцелярію.

Після війни він оселився на Галичині. У Другій світовій війні воював в лавах Першої української дивізії Української національної армії (дивізія "СС Галичина"). Помер в еміграції у США 1980 року.

Через брак документів про ті події історики неодноразово спиралися на спогади їх учасників. Але мемуари є суб'єктивною оцінкою подій і наведена інформація потребує додаткової перевірки.

Як зазначав краєзнавець та письменник Станіслав Цалик, головним джерелом інформації про бій під Крутами була праця Дмитра Дорошенка "Історія України. 1917-1923", написана 1930 року в Берліні.

"Перевидана кілька разів у незалежній Україні, вона, на жаль, містить чимало перекручень, слугуючи і нині основним джерелом вигадок про той бій", - зазначав Цалик.

Перш за все це проявилося у завищенні кількості жертв з українського боку. Оскільки поети почали прославляти Крути як український аналог битви під Фермопілами, з'явилася і цифра у 300 загиблих героїв.

             

              

            

              

      

        

 Вернісаж "Співець рідної природи"

 (до 180-річчя А.Куїнджі)

«Для того, щоб стати хорошим художником, треба навіть спати з альбомом та олівцем»

• Куїнджі народився в приморському українському місті Маріуполі, в бідній родині і працював з дитинства, що не заважало йому малювати.

• Основам живопису він навчався, працюючи ретушером у майстерні фотографа.

• Його кумиром був Айвазовський, у майстерні якого він пропрацював кілька місяців.

• Куїнджі називають «першим російським імпресіоністом», «майстром світла» та «поетом живопису». І все це – правда.

• Знаменита картина «Місячна ніч на Дніпрі» була єдиною не сольною виставкою Куїнджі. У темному приміщенні висіло полотно, освітлене штучним світлом. Ефект місячного сяйва був настільки правдоподібним, що багато хто підозрював художника у підробці – підсвічуванні картини зсередини.

 • Секрет неймовірно точної світлопередачі художника полягає у підвищеному кольоросприйнятливості. Друзі казали, що його майстерня нагадує хімічну лабораторію. Куїнджі багато експериментував, створюючи нові фарби, вивчаючи їхню взаємодію та візуальні ефекти. Для цього він навіть консультувався у Дмитра Івановича Менделєєва.

• Куїнджі заснував Товариство незалежних художників, якому заповідав увесь свій стан і всі картини, підтримував молодих художників, спонсорував їхню освіту, прославившись не лише як художник, а й як меценат та філантроп.   

 

     

Сьогодні у Центральній дитячій бібліотеці  були проведені психологічні  тренінги для учнів 4х класів  ЗОШ№16  м. Слов`янська. Метою  зустрічі було надати загальне уявлення про дружбу та друзів . Діти виконували завдання спрямовані на чітку координацію спільних дій з урахуванням невербального сприйняття одне одного.

 Також на захід завітали гості з клубу  «Ротарі» та презентували  бібліотеці книжки письменниці  Анни Григорович «Три дні з життя Єви». Ці видання з сучасним інтерактивним додатком, завдяки якому можна прослухати музикальні композиції  Моцарта,  які підібрані до сюжету.

Усі отримали приємні враження та позитивний настрій.

                  
                                       

                                                                                                                                                                                                                             

 

Багато хто з вас просто не уявляє свого життя без казок. У 2022 році відсвяткують свій ювілей казки Шарля Перро, Братів Грімм та Вільгельма Гауфа. 325 років виповниться творам великого  французького казкаря Шарля Перро «Попелюшка, або Кришталева туфелька», «Кіт у чоботях», «Синя борода», «Хлопчик-мізинчик» зі збірки «Казки матінки Гуски, або Історії і казки минулих часів з повчаннями» (1697).

210 років відсвяткуємо першій збірці відомих казок Братів Грімм (1812), до якої ввійшли «Білосніжка», «Рапунцель» та інші. Вони виховали не одне покоління дітей.      

195 років твору Вільгельма Гауфа «Карлик Ніс» (1827). Відома казка німецького письменника входить в альманах «Олександрійський Шейх і його невільники».

Запрошуємо вас здійснити подорож у казковий світ казкарів Європи.

 

22 січня в Україні відзначають День соборності. У цей день у 1919 році було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі та основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії. Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

 

 

Онлайн-мозаїка "Чаровниця зима на свята щедра"

 В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, буде покараний людьми й Богом. Така людина блукає світом, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку та пристановища, бо вона загублена для свого народу. Традиції, як неписані закони, народжуються разом із народом і передаються з покоління в покоління, тобто стають традиційними. Ми також не повинні їх забувати.

Зимовий цикл свят припадає на поворотний момент у природі – зимове сонцестояння та на початок нового року, коли у людини виникає природне бажання передбачити майбутнє і водночас вплинути на нього. Саме тому в обрядах зимових свят так багато колядувань, щедрувань, ворожінь. В народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно взимку майже щодня – свято. Зимових свят чекають з нетерпінням  дорослі і діти. Та чи знаємо ми, як їх святкувати?

Виставка-бенефіс "Король комедії - Мольєр" (до 400-ряччя від дня народження Жана Батиста Мольєра)

Жан Батист Мольєр

(1622 - 1673)

Мольєр, справжнє ім'я Жан Батист Поклен – французький письменник, драматург і актор, один із засновників «Блискучого Театру», пізніше його провідний актор. 15 січня йому виповнилося б 400 років.

 Творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії.

Знаменитий комедіограф Жан Батист Мольєр все життя твердо знав, що він хоче бути актором, письменником і літератором. Мольєр успішно впорався із цим завданням  і широко прославився  навіть серед вищого світу, де гідно цінували талант драматурга, який фактично створив жанр комедії у тому вигляді, у якому він з деякими змінами дійшов і до наших днів.

 Жан Батист Мольєр створив чудові комедії : «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп», «Скупий», «Міщанин-шляхтич», «Удаваний хворий» і спеціальну школу театрального мистецтва Франції епохи класицизму.

П'ять комедій Мольєра переклав українською мовою Володимир Самійленко.

Шановні читачі! Пропонуємо вам відвідати виставку-бенефіс «Король комедії – Мольєр», яка презентується на абонементі Центральної дитячої бібліотеки і ознайомитися з неперевершеними творами видатного французького драматурга Жана Батиста Мольєра.