13.1.22

Портфоліо "Людина щедрого таланту" (до 90-річчя Івана Костирі)

 


                                  Іван Сергійович  Костиря

                                                         (1932 - 2003)

  Костиря І. С. - письменник-краєзнавець, заслужений працівник культури України, член Національної спілки письменників України, лауреат літературної премії імені В.Короленка та імені В. Шутова.

  Ім'я Івана Костирі тісно пов'язане з дивовижним краєм, багатим своєю історією, культурою, мальовничою природою.

   Своєю творчістю він уславив Дніпропетровську  й Донецьку області, де в першій народився, а на Донбасі жив, працював і творив.

  Творча палітра івана Костирі різноманітна за жанрами, темами, географією, для дітей і для дорослих. Але світ, створений письменником, сповнений любов'ю до життя, до людей, до рідного краю. Нерідко в новелах і в етюдах Івана Костирі бринить драматична нота, навіть трагічна. А дитячі твори, написані в 60-х роках, сьогодні набувають нового звучання, нового філософського прочитання.

В останні роки життя мешкав у Донецьку, брав активну участь і в громадському житті краю.

Писав українською та російською мовами. Наприкінці 90-тих став переходити у своїй творчості на українську мову: «Намагаюся перейти на українську мову. Важко… але мушу, маю стати прикладом для молодих. Не хочу, щоб вони повторили мою помилку…» - писав автор.

   Іван Костиря написав  ряд повістей і оповідань для дітей і дорослих: «Капли светятся», «Ненька», «Муравський шлях», «Хата», «Сторожевой курган». Його медичне минуле знайшло відображення  у повістях : «Детский доктор», «Ночные дежурства», «Врачебная тайна», «Срочный  вызов». Написав  декілька книг на краєзнавчу тематику: «Думы о Донбассе», «Думы о Диком Поле», «Думы о Донецком Кряже», а також  - дитячу науково-фантастичну повість «Сказка о солнечных братьях» та  інші.







  За відображення праці шахтарів у літературі письменник був нагороджений знаком «Шахтарська слава». У 1999 році Іван Костиря отримав заохочувальну премію та диплом Фонду пам'яті Олекси Тихого за найкращу публікацію в періодиці матеріалів про Український правозахисний рух ( стаття «Донбас – колиска правозахисників і патріотів України»).


  Твори Івана Сергійовича Костирі  лікують душу органічно поєднаними художньою майстерністю, уболіванням за країну, глибоким психологізмом.


Немає коментарів:

Дописати коментар