"В серцях і книгах пам`ять про війну" виставка-хронограф
22 червня 1941 року почалася Німецько-радянська війна між Німеччиною та Радянським Союзом. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. На боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. Радянський союз підтримували держави-союзники, насамперед США та Велика Британія.
Бої німецько-радянської війни є одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. Близько третини усіх загиблих у Другій світовій війні припадає на німецько-радянську війну. Перебіг війни зумовив поразку Німеччини, а з нею усіх країн Осі у Другій світовій війні.
За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5–4 млн українців, у партизанських формуваннях — від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА — понад 100 тис. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8–10 млн, демографічні — 10–13 млн осіб.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
Ліна Костенко
22-е червня 1941 року, 4.00 ранку..
Біль, страждання, смерть і втрати на подальші роки…
Найдовші роки для тих, хто пережив цей жах. Кров на нашій історії тих, хто не вижив, проте ціною власного життя дарував мир нам. Від кровавого ранку червня 1941 минуло багато років. Проте з пам’яті нації не стерти жахливого сліду смерті, а з наших сердець безмежну вдячність за подвиг ціною в життя, за мужність, відвагу, героїзм, за пекельні муки, що дарували нам мир і свободу.
Ми будемо гідними нащадками й ніколи не забудемо подвигу. Ми перед Вами, Герої, у вічному боргу за обірвані життя, скалічене дитинство, загублену юність, зруйновану долю! Дякуємо, що відстояли Вітчизну!
Немає коментарів:
Дописати коментар