Бібліопорадник "Читання з насолодою"
Завжди можна спробувати дитині навчитися діставати від читання не лише користь, а і справжню насолоду!
Колись єдиним конкурентом книжці був футбольний м’яч, проте зараз, на жаль, за дитячу увагу щодня змагаються численні ґаджети і часто у дорослих опускаються руки. Та все ж є способи повернути в дитяче життя чарівний світ друкованого слова! Ознайомлення з ними не забере багато часу, а натомість додадуть у ваше життя приємного спілкування з родиною та цікавого й корисного дозвілля у компанії дітей.
- Читати дитині вголос, навіть якщо вона це вміє сама
Психологи радять читати дітям уголос якомога частіше, навіть якщо їхні навички читання досягли «дорослого» рівня. Адже в цьому разі йдеться не про допомогу в «споживанні» літератури, а про спільний відпочинок, якісне спілкування з вашою дитиною за допомогою художнього тексту.
Сприймаючи книжку на слух, діти здатні взяти з неї більше, ніж якби читали самостійно. Часом вони можуть заплющувати очі — аби цілком поринути в уявний світ. А ще в будь-яку мить можна поставити запитання мамі чи татові, висловити свою думку щодо прочитаного… Коли книжка стає приводом для приємного, розслабленого спілкування з батьками, ставлення до читання стає позитивнішим. Дитина асоціюватиме книжку з безтурботним відпочинком, спокоєм, хорошим настроєм, родинним затишком. Дайте змогу дитині накопичити вдосталь таких спогадів — і ви, можливо, виростите щирого книголюба!
Можна також відвести всього 10–15 хвилин на читання вголос увечері (але робити це щодня). Якщо ви припинили читати на найцікавішому місці й пішли займатися дорослими справами, дитина може дочитати розділ самостійно.
- Започаткувати традицію сімейного читання
Вмоститися всією родиною на дивані можна не лише заради перегляду фільму. Запропонуйте кожному члену родини у вихідний після обіду вибрати книжку й почитати пів годинки під ненав’язливу музику з радіоприймача під одним пледом на всіх.
Можна також вибрати для спільного читання вголос оповідання (аби закінчити за одним рипом) — і читати по черзі. І хто сказав, що не можна похрумкати горішками чи порізаним часточками яблуком?..
- Бібліотека — це не тільки безкоштовний доступ до тисяч книжок, а й…
…регулярні навколокнижкові заходи. Бібліотекарі навіть у невеликих містечках проводять тематичні заходи для громади, зокрема для дітей. Це місце, де не лише можна вибрати хорошу книжку, а й поспілкуватися з іншими книголюбами.
Не полінуйтеся, завітайте в місцеву дитячу чи звичайну бібліотеку. Поспілкуйтеся з її працівниками, розпитайте про те, які заходи в них відбуваються, дізнайтеся адреси сайту чи сторінок у соцмережах. Якщо вам пощастило мати в місті/селі завбібліотекою-ентузіаста, це місце стане тихою гаванню й улюбленим клубом за інтересами для вашої дитини!
- Реальний чи віртуальний читацький/книжковий клуб
Ви можете знайти такий клуб у бібліотеці, школі, серед груп у Фейсбуці. Часом батьки самі ініціюють книжковий клуб для дітей і батьків у власній громаді. Як саме це зробити, самі дізнаєтеся в Інтернеті — читацькі клуби бувають надзвичайно різні, тож форму проведення можете обирати на свій смак.
Головне, хай діти самостійно обирають книжку, вирішують, скільки розділів слід прочитати до наступної зустрічі, готують теми й запитання для обговорення. А дорослі можуть їм у цьому допомагати.
- Читати ту саму книжку, що й дитина
Читацький клуб може складатися навіть із двох людей! У голлівудському бойовику «Пасажир» головний герой мав за звичку читати по дорозі на роботу і з роботи ті самі книжки, які задавали в школі його сину. У зворушливій сцені хлопець вдячно каже татові: «Якби ти цього не робив, я б ніколи не закінчив курс літератури!»
І справді, таке «синхронне» читання й подальше обговорення прочитаного не лише мотивуватиме дитину читати далі, а й дасть їй зрозуміти: ви її дуже цінуєте й любите!
- Залучити дитину до книжкового челенджу
Книжкові, або читацькі, челенджі — чудовий спосіб змусити себе більше читати. Видів таких викликів не менше, ніж видів читацьких клубів. Їх так багато, що ви обов’язково знайдете щось відповідне до смаку й читацьких навичок вашої дитини.
Дехто бере на себе зобов’язання прочитати певну кількість книжок. Хтось обирає книжки певної тематики чи автора. Інші обирають жанр і читають найяскравіші його зразки. Деякі читачі, аби розширити коло інтересів, доєднуються до челенджів, які містять умови щодо змісту чи форми твору: приміром, роман, події в якому розгортаються в Австралії ХІХ століття; дебютна книжка, написана автором-жінкою; книжка, яку ви придбали більш як рік тому й досі не прочитали, тощо.
Поки ваша дитина навчається в молодшій школі, для «челенджу» варто обирати короткі книжки. Шукайте казки, оповідання й короткі повісті на певну тему, читайте удвох і обговорюйте!
- Запропонувати дитині прочитати книжку й подивитися її екранізацію
Дехто стверджує, що фільм не можна дивитися, поки не прочитаєш книжку: фільм — це «спойлер», він часто гірший за книжку, а ще автори фільму часто змінюють сюжет. Дехто, навпаки, вважає, що це не має значення: книжка завжди глибша за фільм, має більше сюжетних ліній, тож її можна читати після перегляду фільму: цікаво буде порівняти!
До якого б табору з цих двох ви не належали, сміливо обирайте дитині екранізовані книжки й переглядайте з нею фільми. Робіть це в тому порядку, який обере дитина. Головне, аби школярик прочитав книжку, подивився фільм, сформував власну думку й обговорив із вами обидва твори.
- Не читати п’єсу — подивитися виставу!
Як виглядає текст п’єси і як читати по ролях, дитина дізнається на уроках. А ви пам’ятайте: драматичні твори завжди писалися й пишуться не для читача, а для глядача! Тож коли маєте доступ до живого театру чи театральних ресурсів Інтернету, краще однозначно подивитися виставу: театральну чи кінопостановку. Щоразу, коли на уроках дитина ознайомилася з уривком п’єси, — пошукайте постановку онлайн, придбайте квитки в театр і подивіться – чи так, чи так, але разом.
- Вмикати дитині аудіокнижки
Психологи стверджують, що дитина на слух здатна сприймати складнішу літературу, аніж коли читає самостійно. Школярик зі 100-відсотковою імовірністю пропускатиме у тексті описи природи чи зовнішності героїв. А от аудіокнижка дозволить йому без надмірних зусиль уявити пейзаж чи вигляд персонажа.
Крім того, слухаючи аудіокнижку, дитина може малювати, гратися конструктором, робити якусь одноманітну роботу, що не вимагає значної уваги (приміром, витирати пил із меблів). А ще якісний запис допоможе поставити правильну вимову та інтонацію!
- Шукати книжки, які можуть «чіпляти» вашу дитину
Ми всі читали історії про книжки, які змінили чиєсь життя на краще. Такі твори можна шукати цілеспрямовано та читати, щоб розв’язати ту чи іншу внутрішню проблему! На цьому базується цілий напрям психологічної допомоги дорослим і дітям — бібліотерапія (книжкова терапія).
Аби збільшити шанси на те, щоби дитина зацікавилася книжкою та вивчила з неї урок життя, добирайте книжку, виходячи з життєвої ситуації чи характеру дитини. Якщо головний герой чимось схожий на дитину (наприклад, теж сором’язливий, заїкається чи боїться павуків), дитині буде легше асоціювати себе з ним і зануритися у світ книжки. А якщо ситуація в книжці схожа на життя дитини (від хвороби померла бабуся, сварка з найкращою подругою, переїзд та інша школа тощо) — дитина може подивитися на власне життя під інакшим кутом зору! Хороша книжка може вказати дитині на спосіб виходу з кризи.
Якою б із наших порад ви не скористалися, головне при цьому — давати дитині право вибору, що і в якому порядку читати. Читання має бути задоволенням, розрадою, розвагою, втечею в казковий світ, а не прикрим обов’язком, гіршим за миття посуду!
І якщо вам вдасться запропонувати вашій дитині хоча б одну книжку, яка змінить її життя на краще, — ви по праву зможете називатися найкращими у світі татом чи мамою!
Немає коментарів:
Дописати коментар