Центральна дитяча бібліотека м. Слов’янськ

 

19 грудня 2024 року ­­– 65 років від дня народження української письменниці Марії Василівни Матіос 

Марія Матіос – одна з найпопулярніших сьогодні письменниць, постать якої стала певною мірою харизматичною в сучасній українській літературі.

Народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки, Чернівецької області. Свої перші твори надрукувала у 15 років.

У 1982 році закінчила філологічний факультет Чернівецького університету (відділення української мови та літератури). Працювати почала в бібліотеці університету, пізніше – редактором багатотиражної газети «Машинобудівник» Чернівецького машинобудівного заводу, спецкореспондентом обласної газети «Буковинське віче». З часом – секретарем «Буковинського журналу», секретарем Чернівецької обласної організації Спілки письменників України, головним редактором українсько-канадської Благодійної фундації ім. Івана та Давида Романюків.

У 1992 році дебютувала як письменниця в журналі «Київ», опублікувавши новелу «Юр’яна і Довгопол».

У 1997 році переїхала до Києва. Працювала помічником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Євгена Марчука.

У 2005-2010 рр. була заступником голови Комітету Національної премії України ім. Т. Шевченка.

У 2012-2014 рр. – народний депутат України VII скликання від партії УДАР Секретар Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. З 2014 року – народний депутат України VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка». Голова підкомітету з питань конституційного законодавства та конституційного судочинства Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Має унікальне дослідження своєї родини, що корінням сягає 1790 року.

Марія Матіос – автор збірок віршів: «З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На Миколая» (1996), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007). Велику популярність здобули її книги: «Життя коротке» (2001), «Фуршет» від Марії Матіос» (2003), «Бульварний роман» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця – дружина Христофора Колумба» (2008), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011), «Вибране» (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний щоденник. Майдан. Війна…» (2015), «Букова земля» (2019).

Твори письменниці перекладені сербською, румунською, російською, польською, хорватською, білоруською, азербайджанською, японською, китайською, єврейською мовами. Друкувалися у Канаді, США, Китаї, Хорватії, Росії, Сербії.

Марія Матіос – Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся». Переможець конкурсу «Книжка року 2004» (роман «Солодка Даруся»), «Книжка року 2007» (роман «Майже ніколи не навпаки»), переможець конкурсу «Книга року 2008» (роман «Москалиця. Мама Маріца»), Гран-прі конкурсу «Коронація слова» (роман «Майже ніколи не навпаки») (2007). Почесний громадянин міста Чернівців (2008).

2009 р. на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня в номінації «Бестселлер».

22 січня 2015 року Марія Матіос отримала Орден княгині Ольги III ст. за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.

16 березня 2015 року у Києві в кінотеатрі «Київ» відбулася офіційна презентація кінопроекту «Солодка Даруся». Екранізація роману стала результатом спільної роботи Марії Матіос та кінорежисера Олександра Денисенка. 

Історія кількох гуцульських родин часів Першої світової війни. Великі пристрасті звичайних людей, легке марево містики, вічні дилеми Любові-Ненависті, Гріха-Спокути... Закони честі вступають у суперечку із законами серця, бо так було споконвіку, і майже ніколи не є навпаки.

«Кулінарні фіглі» - це оновлене видання «Фуршету від Марії Матіос». Це здоровий гумор і міні-енциклопедія сімейного життя самодостатньої жінки, яка знає, що сміх і смачна кухня уміють підтримати здоровий дух у тілі людини так само, як нехитрі знання неписаних законів і народних звичаїв, свого і чужого минулого.

Власне книгу можна означити як психологічну розвідку, де письменниця ніби тримає в руках лазерний скальпель нейрохірурга, і водночас з притаманною їй прискіпливістю адвоката досліджує внутрішню драму закоханої людини. Літописець полюсів людського життя - легального й прихованого - Марія Матіос демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, детективність розповіді й новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.