Центральна дитяча бібліотека м. Слов’янськ

Родинна криниця  "«Від родини йде життя людини» 

“Родина”, “рід”, які слова святі!

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід,

Це батько, мати, прадід твій і дід.

Батько і мати – два сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло,

Батько і мати у долі дитячій

Так необхідні, щоб щастя було!

Український День родини — відносно молоде свято і відзначається з 2012 року.

Сім’я це осередок суспільства. І звичайно ж сім’я належить до найважливіших суспільних та державних цінностей.

Роль батьків для дитини надзвичайно важлива. Батьки дають дітям життя, відповідають за догляд і виховання, беруть на себе фінансову відповідальність, мають юридичні повноваження, в тому числі на право прийняття важливих рішень від імені своїх дітей; допомагають відчути взаємне тепло, любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності й духовність, виховують дітей, задовольняють їхні щоденні потреби, дають приклад для наслідування, поступово прищеплюють соціальні й побутові навички, необхідні в самостійному житті. Ці потреби життєво важливі для кожної дитини, якого б віку вона не була. Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це не можливо, то альтернативою біологічної родини можуть стати сімейні форми виховання.

Патронат – тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

ДБСТ – дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 дітей, враховуючи рідних;

Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт, або дітей, позбавлених батьківського піклування;

Опіка – встановлюється над малолітніми дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком до 14 років;

Піклування – встановлюється над неповнолітніми дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування віком від 14 років до 18 років.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах сина або дочки, що здійснене на підставі рішення суду.

Основна мета сімейних форм виховання – тимчасове утримання (окрім усиновлення) й виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Практично кожна дитина, яка сьогодні виховується в інтернатному закладі, мріє про сім’ю.

 Для чого родинам традиції та чому ваші діти мають їх знати й додержувати.

Вони бувають різні: щорічні урочистості, буденні спільні заняття, ритуали для виняткових ситуацій (наприклад, після особливо складного дня)… І всі вони об’єднують членів родини спільною діяльністю, розвивають відчуття єдності, створюють особливу атмосферу в домівці, урізноманітнюють і роблять цікавішими родинне життя та побут. А ще наявність традицій, яких додержують роками, а то й десятиліттями, дарує кожному члену родини відчуття стабільності, дає точку опори в сучасному непередбачуваному житті.

Завдяки традиціям у сім’ї й дорослі, і діти відчувають, що вони мають значення, що вони важливі й потрібні, що їх цінують і люблять. Словом, наявність традицій задовольняє нашу глибинну потребу належати до маленької спільноти.

У першій чверті кожного класу початкової школи цілий тиждень відводиться темі сімейних традицій. Дітей просять підготувати коротку розповідь про традиції їхньої родини. І завдання батьків — допомогти школярикам чітко їх сформулювати.

Які сімейні традиції бувають узагалі?

Майже у всіх родинах додержують традиції святкувати Новий рік, дні народження й дарувати одне одному подарунки. На другому місці за «впізнаваністю» — святкування релігійних свят і сімейні відвідини храму. На третьому місці за популярністю — народні традиції (піст, Масляна, 12 страв на Різдво, колядування, травневі шашлики тощо).

Однак традиції — це не тільки сімейні свята. Це, загалом, будь-яка справа, яку родина робить спільно й регулярно!
Суспільствознавці називають такі групи традицій:

• подорожі і відпочинок на природі;
• пізнавальні (читання книжок, походи в музей, кіно);
• трудові (участь у громадських толоках, збір врожаю);
• спортивні (спільна зарядка, участь у любительських змаганнях);
• моральні (допомога старших дітей молодшим, висловлення поваги до старших членів родини).

Певно, ви самі не думали, що справа, яку ви робите регулярно всією родиною, є сімейною традицією! Однак це справді так. Скажімо, у вашій великій родині заведено, що в неділю обід готують і подають жінки, а чоловіки потім прибирають зі столу, миють і витирають посуд. Це теж традиція!

Розрізняють традиції не лише за тематикою, а й за частотою події. Є щоденні (буденні) традиції. Інші бувають щотижневими, щомісячними тощо. Є також «масштабні» ритуали - з нагоди важливих подій, які трапляються раз-двічі на рік, а то й рідше).

Приклади добрих щоденних традицій:

• Спільна вечеря, за якою всі члени родини діляться всім хорошим, що з ними відбулося за день.
• Діти й дорослі разом читають книжку або дивляться фільм і обговорюють сюжет.
• Година настільних ігор, коли дорослі та діти відриваються від гаджетів, аби поспілкуватися й розслабитися за спільною грою.
• Мама, готуючи бутерброди для інших членів родини, вкладає в них підбадьорливі записки.
• Дорослі й діти разом виходять на пробіжку чи роблять зарядку.

Приклади регулярних традицій:

• Один із днів тижня неодмінно відводиться на прибирання в оселі, після якого родина замовляє піцу і відпочиває біля каміну чи переглядаючи кіно по телевізору.
• Щотижнева риболовля чи пікнік на природі.
• Раз-двічі на місяць влаштовується вечір національної кухні якогось народу світу, причому страви родина планує заздалегідь і готує сама.

Приклади «масштабних» традицій:

• Раз на два місяці батько й син ходять на рок-концерт, який ретельно вибирають разом.
• Наприкінці літа вся родина виїжджає в село допомагати дідусю чи бабусі копати картоплю, збирати яблука тощо.
• Щороку під час відпустки вся родина відправляється в одноденну подорож, яку планує один із членів родини потайки, і решта лише здогадується, куди їх везуть. Кінцевий пункт поїздки має бути сюрпризом.
• Урочисте святкування релігійних, державних чи професійних свят.
• Незвичайне святкування дня народження члена родини: сімейною виставою, вечіркою-сюрпризом, запуском у небо повітряної кульки з побажаннями.
• Ялинку вирішили прикрашати лише власноруч виготовленими іграшками, тож родина починає готуватися до цього з осені.
• У новорічну ніч дорослі створюють в оселі «сліди» Діда Мороза, аби переконати дітей, що той зазирав до кожного в кімнату, заходив у ванну, відкривав холодильник і, звісно, поклав подарунки під ялинку.
• Дорослі роблять подарунок дітям у перший день шкільного року.
• Після здачі шкільних екзаменів, сесії чи сильного стресу (скажімо, дивом уникли автомобільної аварії дорогою з роботи додому) родина «заспокоює нерви» величезною порцією морозива чи іншими ласощами, поїдання яких зазвичай суворо обмежується.

Сподіваємося, тепер ви точно не розгубитеся, коли ваш школярик звернеться з проханням розповісти про ваші сімейні традиції. Немає сумніву, їх у вас виявилося чимало.

Буває, утім, що родина з якихось причин не має зараз стійких традицій. Наприклад, це ваш другий шлюб, ви переїхали в інше місце, захворіла чи померла близька людина, що вплинуло на всю родину. Що ж — у такому разі настав час створити нові традиції!

Пригадайте «ритуали» свого дитинства, розпитайте старих родичів, врешті, придумайте щось винятково своє! Головне, щоби це сподобалося всій родині і ви за спільною згодою вирішили зробити це заняття традиційним.

До вашої уваги книжкова викладка на родинну тематику.