Центральна дитяча бібліотека м. Слов’янськ

 

 Ларисі  Ніцой 55 років

Лариса Миколаївна Ніцой(Ляля Ніцой) народилася 17 березня 1969 року на Кіровоградщині в родині лікарів та вчителів. 1991 року закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут. Вважаючи своїм покликанням роботу з дітьми, відхилила пропозицію займатися науковою роботою і пішла працювати вчителем української мови та літератури в загально-освітню Кіровоградську школу. Багато уваги приділяла дітям із неблагонадійних сімей. Розробляла наочні і практичні матеріали, щоб зробити навчання українській мові цікавим. 1998 року на запрошення В’ячеслава Максимовича Чорновола разом із сім’єю Ляля Ніцой переїздить до Києва. Активно займається громадською та політичної діяльністю. Навчається за кордоном на курсах з виборчих технологій (NDI, IRI, Фонд Конрада Аденауера). Працює в Апараті Народного Руху України, пізніше – в партії «Реформи і порядок» та в Верховній Раді України помічником-консультантом. З 2010 року – заступник директора Центру Стратегічних Розробок.

        Ініціатор щорічного круглого столу «Книга на захисті дитячої душі», присвяченого Міжнародному Дню захисту дітей, за участі високих посадовців, письменників, діячів культури та освіти, Всеукраїнського руху «Дорослі читають дітям», Всеукраїнської акції «Почитай мені, татку!» Запропонувала святкування в Україні Всесвітнього дня письменника.

        Автор серії уроків для загальноосвітніх шкіл «Бібліотечний урок веде письменник», ініціатор першого письменницького флеш-мобу в Україні «Читаємо дітям». Одна з трьох авторів театрального українсько-білорусько-російського проекту – вистави «Ярик і дракон» для Мінського театру «Зьніч». Казки – Лариса Ніцой (Україна), сценарій – Лявон Нікіта (Білорусія), музика – Ілля Прудников (Росія).

        Уперше публікується 2001 року. «Казка про славного Орленка» – присвячена В. М.Чорноволу до річниці загибелі.

        У 2007 році стала Дипломантом міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», а в 2014 році – Лауреатом Всеукраїнської літературної премії «Гілка золотого каштана» в галузі соціальної прози.

        Книги почала писати, занотовуючи історії, що розповідала синові на ніч. Казкові історії письменниці мають неабияке виховне значення, але написані без зайвих нотацій, моралізаторства.

        Лариса Ніцой надзвичайно уважна до дитячого світу, цікавиться психологією, колекціонує дитячі книжки та мультфільми. Захоплюється Фен-шуй. Любить облаштовувати своє житло, слухати музику, танцювати, організовувати свята. Вміє шити, в’язати, вишивати, плести макраме. Займається садівництвом. Вирощує екзотичні рослини. Закінчила курси ландшафтного дизайну, курси художньої фотозйомки.

        Любить фотографувати, подорожувати Україною. Мріє віднайти час для навчання живопису. А ще має ідею спорудження в Україні пам’ятника книзі – як символу нації, що постійно прагне до розвитку і вдосконалення.

        Письменниця переконана, що читання виховає достойне покоління нових українців і позитивно вплине на цілу країну.

Українська письменниця, педагог, громадський діяч. Ініціатор щорічного круглого столу «Книга на захисті дитячої душі», присвяченого Міжнародному Дню захисту дітей, за участі високих посадовців, письменників, діячів культури та освіти. Ініціатор святкування в Україні Всесвітнього дня письменника. Організатор Всеукраїнського руху «Дорослі читають дітям», Всеукраїнської акції «Почитай мені, татку!» Автор серії уроків для загальноосвітніх шкіл «Бібліотечний урок веде письменник», ініціатор першого письменницького флеш-мобу в Україні «Читаємо дітям».

До вашої уваги добірка книжок Лариси Ніцой

У родині собак, тата Лабра й мами Дори, народився синочок Лабрик. Малий швидко зростав і був спритним собачам. Якось Лабрик вирішив, що його мова, якою розмовляють усі собачки, груба. Захотів песик розмовляти лагідно, як киці, і став нявкати. Що з цього вийшло, читайте в книжечці.

Ви любите літечко? А купатися в озері? А засмагати на пісочку? А якщо поруч з Вами ще й друзі? Ярик каже, що це суперово! Одного сонячного дня … Думаєте, сталося щось погане? Зовсім ні! Одного сонячного дня… Але краще самі прочитайте! Згода?

Головні герої, Василинка, Любомирчик та Олежка, відправляються на пошуки скарбу. Вони потрапляють у пригоду, не остання роль у якій випаде двом бабусям. Одна з них поведена на приготуванні та споживанні їжі, а друга – фанатка спорту та здорового способу життя.

В сюжет цієї кумедної історії письменниця легко вплітає сучасну актуальну тему інвалідів у соціумі. Повість пересипана гумором, додає настрою та читається на одному диханні.

Надзвичайно добра і захоплива історія, яка сподобається як хлопцям, так і дівчатам. В ній заховано багато виховних моментів для дітей та їхніх батьків. Головного героя (Автомобільчика) в книзі наділили найкращими людськими рисами ― він щирий, сміливий, добрий та відданий. Чудові ілюстрації доповнюють загальну картинку, допомагаючи дитині зануритися в історію

У Вас аж голова йде обертом від примх Вашого маленького сонечка? Ви вже сто разів поцілували, двісті обійняли, триста запитали, що сталося, а Ваше ріднятко все одно комизиться? Тоді ця книжечка для Вас! Прочитайте її своїй дорогоцінній дитинці, адже герой цієї казочки своїм веканням так на когось схожий!