Центральна дитяча бібліотека м. Слов’янськ

 

Юрій Федькович (1834–1888) – український письменник і педагогічний діяч, борець за створення української національної школи з рідною мовою навчання.

Народився на Буковині, у Сторонці-Путилові Вижницького повіту (нині селище Путила Чернівецької області). Дитинство провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. Від жовтня 1846 р. до липня 1848 р. навчався в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях. Схоластичне навчання, палична дисципліна мало дали майбутньому педагогові, хіба що викликали у нього відразу до тодішніх шкільних порядків, а в майбутньому — бажання боротися за народну освіту.

В 1849 р. виїхав до Молдавії, проживав у містах Ясси та Нямц, займався самоосвітою, почав писати вірші німецькою мовою.

З листопада 1852 р. по березень 1863 р. Федькович перебував на військовій службі, служив у 41-у піхотному полку; 11 квітня 1859 р. став офіцером в чині лейтенанта, при тому, що сам не був міцного здоров’я і з раннього віку мав слабкий зір. Брав участь в австро-італо-французькій війні, служив у Трансільванії.

У 1866 р. Федьковича обрали головою громади Сторонець-Путилів. П’ять років поспіль він був очільником громади, вдруге обійняв цей пост після повернення зі Львова (1873).

З 1869 по 1872 рр. – інспектор народних шкіл Вижницького повіту.

З 1872 р. до жовтня 1873 р. працював у Львові в товаристві «Просвіта» редактором книжок для народу.

Від 20 серпня 1876 р. й до смерті постійно проживав у Чернівцях. Долучився до діяльності заснованого у 1869 р. товариства «Руська Бесіда».

З кінця 1885р. проживав в будинку № 10 на площі Австрії (нині Соборній). Частину приміщення за цією адресою винаймало товариство, яке й надало одну кімнату Федьковичу. Тут він став редагувати українську політичну газету «Буковина» та допомагав Ом. Поповичу видавати «Бібліотеку для молодіжи».

 Юрій Федькович і  помер 11 січня 1888 р., похований на Руському цвинтарі Чернівцях.

Цікаві факти з життя та творчості письменника

1. Починав писати вірші німецькою мовою. Цю мову він знав досконало ще із шкільних років. А його перші українські вірші “Жовнярські думи” були опубліковані в брошурці “Slovo na slovo do redaktora “Slova”.
2. Близько 10 років служив у війську. Цей період став найважчим етапом у його житті, ще й повернувся звідти вже з підірваним здоров’ям.
3. Найбільше у світі любив й поважав свою матір й старшу сестру.
4. Федькович протягом усього свого життя збирав і популяризував народні пісні, коломийки, казки, приповідки. Також цікавився астрологією.
5. У 1863 році Осип переходить у православ’я та обирає собі ім’я Юрій.
6. Насиченим видався львівський період життя Федьковича. Був редактором львівського товариства “Просвіта”, здійснив ряд перекладів та переробок п’єс іноземних авторів.
7. У 1886 році урочисто вшанували 25-річний ювілей творчості великого письменника. Тоді він сказав, що готовий далі працювати на благо свого народу й рідної землі. Але серце поета невдовзі зупинилося раз і назавжди…
8. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича названий на його честь. Чимало вулиць в українських містах мають ім’я Юрія. А у Чернівцях встановлено пам’ятник українському письменнику.