9.1.25

 Карел Чапек

09.01.2025 виконуєтсь 135 років від дня народження К.Чапека          

Заочна зустріч з письменником

Біографи Карела Чапека називали його одним з найрозумніших письменників ХХ ст. Деякі критики вважали цінним внеском письменника дарування світу ідеї-образа «робота», яка стала однією із своєрідних емблем ХХ ст.; іншим подобається тонкий гумор і легкий сарказм Чапека; а треті відзначають його прозорливість щодо майбутніх перспектив розвитку цивілізації.

Перу Чапека належать романи, п’єси, оповідання, детективи, казки, афоризми і пародії, що свідчить про універсальність таланту. Його мініатюрні новели містять цікаву інформацію, подану у лаконічній формі. Майже всі його оповідання носять детективний характер. Своєрідною «ізюминкою» детективів Чапека є його спосіб розкриття злочину.

Народився Карел 9 січня 1890 у селі Малі Святоновиці на східному краї Богемії.

Чапек почав писати у віці чотирнадцяти років. Його ранні твори, такі як «Прості мотиви», «Історії фей» публікувалися в місцевій газеті Nedele. У 1908-1913 роках писав у співавторстві з братом Йозефом. Пізніше ці розповіді увійшли до збірок «Сад Краконоша» (1918) і «Сяючі глибини» (1916). Будучи студентом він брав активну участь у виданні літературного альманаху (Almanac 1914). Одночасно Чапек цікавиться живописом, особливо кубізмом.


Навчався в гімназії в Градец-Кралове (1901-1905), потім переїхав до Брно до сестри, де прожив два роки. Звідси він переїхав до Праги, де продовжив навчання. У 1915 році отримав ступінь бакалавра в Карловому університеті, захистивши дисертацію на тему «Об’єктивний метод в естетиці стосовно до образотворчого мистецтва» Також займався філософією в університетах у Берліні та Парижі.

За станом здоров’я не був покликаний в армію і короткий час працював гувернером в сім’ї графа Лажанскі. Восени 1917 став працювати журналістом і критиком в газеті Národní listy («Національна газета»), з 1921 до своєї смерті працював журналістом і культурним і політичним редактором у газеті Lidové noviny («Народная газета»). У 1921-1923 був драматургом празького «Театру на Винограді» (Divadlo na Vinohradech).
Близько 1920 року Карел познайомився з акторкою Ольґою Шайнпфлюґовою, з якою вони одружились аж через 15 років. Побравшись у 1935 році, вони полишили Прагу й переїхали до приватного будинку в селі Стара Гута поблизу містечка Добріз.
Ще за життя він отримав широке визнання як у Чехословаччині, так і за її межами: був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року, засновником і першим головою Чехословацького Пен-клубу (в 1925-1933), членом Комітету Ліги Націй з літератури й мистецтва ( з 1931); в 1935 висувався на посаду президента Міжнародного Пен-Клубу Г. Уеллсом, його тодішнім президентом (відмовився від поста через хворобу). Крім літератури та журналістики здобув популярність як фотограф-любитель (його книга фотографій «Дашенька, або Життя цуценя» була самою популярною у міжвоєнній Чехословаччині).

Чапек, переконаний антифашист, слабке здоров’я якого було підірвано події 1938 роки (Мюнхенська змова), помер від двостороннього запалення легенів 25 грудня 1938, отриманого в результаті робіт з ліквідації повені незадовго до повної німецької окупації Чехословаччини.

Він більше відомий як автор двох блискучих сатиричних п’єс – «Россумскіе універсальні роботи» (RUR Rossum’s Universal Robots, 1921), що принесла словесних роботів в англійську мову, і «З життя комах» (The Insect Плай, 1921), написана з його братом Йозефом. Ці п’єси втілюють критику Чапека технологічних і матеріалістичних надмірностей.
В інших його п’єсах, наприклад, «Засіб Макропулоса» ( The Makropoulos Secret, 1923) висміюється людські пошуки безсмертя і сильне бажання отримати титанічну силу.
Твір Чапека «Сила і слава» ( Power and Glory , 1937) засуджує тоталітаризм і війну. Він також писав нариси мандрівника, романси, наприклад, «Кракатіт» (Кракатіть, 1924), есе і короткі оповідання.
Три філософські романи «Гордубал» (Hordubal, 1934), «Метеор» (Meteor, 1934), а також «Звичайне життя» ( An Ordinary life, 1935) носять глибокий і навіть містичний характер. Відрізняючись від інших його робіт, вони являють собою кращі зразки творів Чапека.

Оповідання видатного чеського письменника Карела Чапека (1890–1938) про пригоди бешкетного цуценяти з малюнками та світлинами автора.

“Оповідання з однієї кишені” Карела Чапека (1890-1938) - збірка дотепних історій, більшість з яких написано в детективному жанрі. Але це не розважальний детектив. Автора цікавить не таємниця злочину, а таємниця людської природи. Головне для письменника - зазирнути в душу дрібного злочинця і пересічного охоронця закону. Динамічний сюжет, таємничість ситуації, недомовленість оповіді вимагають від читача самостійних висновків щодо природи людини, пошуків раціональних причин парадоксальності її поведінки. Оповідання написані живою і колоритною розмовною мовою в іронічній манері, сповнені доброзичливого гумору, що робить їх привабливими, по-справжньому цікавими і легкими для читання.
Роман «Війна з саламандрами» є визначним твором сатиричної фантастики: водночас романом-антиутопією та романом-попередженням. Є одним з найперших чеських постмодерністичних творів. Містить попередження про загрозу фашизму у Європі, та дошкульну критику капіталізму.  







Немає коментарів:

Дописати коментар