Після навчання, у 1813 році Гулак-Артемовський почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках польських поміщиків на Волині. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету - вільним слухачем словесного факультету. Незабаром почав тут викладати: спочатку польську мову, потім історію, географію, статистику. Це стало його покликанням - природжений лектор, він подавав матеріал надзвичайно захопливо.
Іншим покликанням Гулака-Артемовського було письменство. Він товаришував з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, польським поетом Адамом Міцкевичем, Яхненками та Симиренками. Сам став автором віршів, байок, романтичних балад - саме він заклав в українську літературу основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади й подав приклад майстерного віршування.
Найперший вірш Гулака-Артемовського українською мовою з’являється у 1817 році. Але відомим поет став у 1818-му - тоді в журналі "Украинский вестник" опублікували антикріпосницьку сатиричну байку-казку "Пан та собака". На той час вона стала одним із найгостріших творів української літератури й однією з найвідоміших байок донині, цитують її й досі:
"Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума догодити!"
У 1820-ті Гулак-Артемовський публікує байки "Солопій та Хівря", "Тюхтій та Чванько" (1819), "Дурень і Розумний", "Цікавий і Мовчун" (1820), "Батько та Син", "Рибка", "Дві пташки в клітці" (1827) - у них піднімає життєві проблеми соціального характеру. Тоді ж створює першу українську романтичну баладу "Рибалка". Активно друкується в "Українському віснику" та стає одним із засновників "Українського журналу". Його творчість нині називають "веселим смутком мудреця".
- Найчастіше з прізвищем Гулак-Артемовський повязують автора першої української опери "Запорожець за Дунаєм" - Семена Гулака-Артемовського, але той був племінником байкаря.
- Походження свого прізвища письменник пояснював так: від "Івана Гулака, який жив у селі Артемовську. За розгульне життя місцеве населення прозвало цього Гулака "Гулякою", і, щоб не плутати з іншими представниками роду, стали звати Гулякою Артемовським".
- Страшним ударом для Гулака-Артемовського стала раптова смерть коханої дівчини. Її заможні батьки були рішуче проти їхнього союзу з Петром, дівчина зів’яла на очах та померла від сухот. Пізніше в епіграфі до байки "Тюхтій та Чванько" Гулак-Артемовський напише:
Мої дні - це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись. Кохання - ці солодкі чари для багатьох сердець - для мого серця було джерелом болю та сліз. Щоби полегшити свою долю і свої пекучі жалі, зітхаючи, я пишу кумедні вірші. Яка ж бо смішна наша доля! Бажаючи плакати, я смішу інших.
- У Харківському університеті Гулак-Артемовський пропрацював понад сорок років. Перші 13 років на роботі викладачем Гулак-Артемовський працював, не отримуючи зарплатні.
- Тарас Шевченко засуджував Гулака-Артемовського - мовляв, той "у пани постригся". Водночас його переспів оди Горація Шевченко назвав "геніальною пародією".
- Гулак-Артемовський був одружений двічі. Спочатку з француженкою Луїзою, яка невдовзі померла, залишивши двох синів. Вдруге поет одружився з бідною дівчиною Єлизаветою - у них було одинадцятеро дітей.
- Помер Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865-го у Харкові - під час ранкового богослужіння у церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято він особливо любив. До книги увійшли оригінальні та перекладні поезії, статті, листи. У кращих творах, насамперед байках та баладах, поет порушував актуальні проблеми часу, піддавав критиці самодурство, аморальність та жорстокість панів, висміював пихатість дворян, бюрократизм чиновників.Гулак-Артемовський заклав основи нової байки, дав перші зразки романтичної балади, збагатив літературну мову, показав приклад майстерного віршування. Найпліднішими у творчості поета були 20-ті роки XIX ст. У цей період він публікує байки «Солопій та Хівря», «Тюхтій та Чванько» (обидві 1819), «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун» (обидві 1820), «Батько та Син», «Рибка», «Дві пташки в клітці» (всі 1827), в яких торкається життєвих проблем, часом соціального характеру.
Немає коментарів:
Дописати коментар