30.3.25

 

Що корисно прочитати майбутнім батькам

Існують батьки, які ще до народження дитини, а то й заздалегідь плануючи вагітність, ретельно готуються до цієї події — читають безліч книг про пологи, про розвиток дитини тощо. Інша категорія матусь і татусів – ті, що вже з появою нового члена сім’ї вникають у всі фізіологічні та психологічні тонкощі виховання. Проте є й такі, що не читають жодної літератури, наприклад, продовжуючи родинні традиції щодо виховного процесу. Відповідно немає й універсальних книг, довідників чи енциклопедій про вагітність, виховання чи по догляду за дитиною.
 
Поява дитинки — це дуже хвилююча мегаподія. Адже новий член родини гарантовано внесе багато змін у побут, роботу, емоційний мікроклімат родини. Допоки він ще в утробі, або ж пара знаходиться на етапі планування, буває важко навіть уявити масштаб цих змін. Та підготувати базу, щоби плавно перейти від теорії до практики батьківства, допоможе перевірена інформація.

До вашоі уваги добірка книжок, які допоможуть вам виховати ваших малюків 

Небанальні книги для майбутніх батьків 

Я вагітна. Що робити?

Ольга Білоконь

  • Готові до батьківства на 75 %.
  • Час читання: 10 годин.
  • Кількість сторінок: 394.
  • Видавництво: Дєоніс Плюс.
  • Рік: 2021 (2 видання).

Почнемо з наукпоп-посібника від лікарки акушер-гінеколога. Як пише авторка, багато хто захоче купити книжку ще на етапі підготування до вагітності, тож логічно включити її в наш огляд — як частину усвідомленого підходу до батьківства.

Здоров’я вагітної жінки та плоду дійсно іноді викликає багато бентежних питань і, маючи такий скарб у руках (а ця книга дійсно скарб), частину з них можна швидко та якісно закрити. Враховуючи те, наскільки питання чутливе, мати доступ до кваліфікованої інформації 24/7 безцінно.

Загалом це лікнеп з основних питань, приправлений фактами доказової медицини та досвідом Ольги як практикуючої лікарки. Вона зрозуміло пояснює суху наукову термінологію, дотримується дружнього тону, жартує — складається враження, наче говориш із добре знайомою людиною.

Структура книги поділена на чіткі розділи, аби швидко знайти те, що потрібно. Перелічувати все немає сенсу, та варто виділити кілька з них:

  • «Обстеження перед зачаттям» — зрозумілий і чіткий план для новачків;
  • «Обстеження під час вагітності» — потриместровий перелік із коментарями щодо доцільності різноманітних процедур;
  • розділи про харчування, спорт, перельоти під час вагітності тощо;
  • «Токсикоз» — одна з топових тем вагітних (що добре — не всіх);
  • «Вітаміни та мікроелементи» — норми корисних речовин та що справді потрібно майбутній мамі;
  • «Вакцинація під час вагітності» — тут «захований» підрозділ про банки зберігання пуповинної крові, не анонсований у загальному змісті — корисно в довгостроковій перспективі;
  • «Доказова медицина та препарати з недоведеною ефективністю» — глава пояснює ці поняття та допомагає зорієнтуватися при виборі надійного лікаря.

Медикиня наголошує, що наведений нею список обстежень не є золотим стандартом — це виключно її пріоритетний чек-лист. Ще вона рекомендує не зачитуватися главами з важкими медичними найменуваннями про патології, яких у вас немає — тобто споживати ту інформацію, яка потрібна.

Дитина народилася!

Марія Малихіна

  • Готові до батьківства на 90 %.
  • Час читання: 4 години.
  • Кількість сторінок: 192.
  • Видавництво: 4Mamas.
  • Рік: 2016.

На сторінках зрозуміло пояснили принципи формування психіки новонародженого, як дитина розвивається та пізнає світ і чим батьки можуть допомогти малечі. Авторка пише, що перший рік пролетить швидко — тож майбутнім батькам варто підготуватися до важливих подій життя крихітки, аби не проґавити найцінніші моменти.

Маємо в книжці такі розділи:

  1. Любі батьки
  2. Особливості першого року життя малюка
  3. Немовля
  4. Показники розвитку дитини першого року життя
  5. Криза одного року
  6. Ігри та іграшки
  7. Сон немовляти.
  8. Що і як почитати дитині до одного року
  9. Безпека немовляти
  10. Бути батьками

Варто звернути увагу на главу «Особливості першого року життя малюка». Тут Марія розповідає про суворі постулати радянського виховання (типу того ж «методу Фербера», коли дитина змушена засинати наодинці) та їхній вплив на формування психіки дитина. Говорить про важливість емоційного зв’язку немовляти та батьків, що на нього впливає. Письменниця приділяє увагу тому, як у малечі формується довіра до людей, у який спосіб діти вчаться взаємодіяти з власним тілом і простором.

Глава «Криза одного року» дає чітке розуміння того, що чекає на батьків, які виклики перед ними постануть у цей період. Недарма він так називається, адже певне усвідомлення самостійності, спроможності до пересування без допомоги, приходить саме зараз. А з ним і здобуття бажаних предметів, розширення особистого простору й наведення ладу на свій смак. Тут зібрані поради, як ліпше поводитися з новонародженим.

Батьки в шоці: новий погляд на виховання

По Бронсон, Ешлі Меррімен

  • Готові до батьківства на 93 %.
  • Час читання: 8 годин.
  • Кількість сторінок: 400.
  • Видавництво: Фабула.
  • Рік: 2018.

Саме час відійти від стереотипів і поглянути на батьківство з нового ракурсу, що і пропонують автори цієї книги. Вони стверджують, що більшість із того, що суспільство довгий час вважало правильним у вихованні, дає протилежний ефект.

По й Ешлі вивчили купу наукових досліджень та провели власні, аби не прийти до читача з голими руками. Вони згадують, як самі виховували дітей, покладаючись на «інтуїцію» і швидко втрачаючи інтерес до науково-виховної літератури. Тож у своїй праці намагалися максимально аргументувати будь-що сказане, аби не скочуватися в примітивне менторство за формулою «роби, як книжка каже».

Чому не варто казати дитині, що вона розумна, як малі перетворюються на вправних брехунів, чи потребує немовля розмов із батьками — це лише маленька частина типових батьківських питань, що підіймаються на сторінках книги і ведуть до «виховального шоку» та переосмислення.

Книгу структурували по главах:

  1. Зворотна дія похвали
  2. Втрачена година
  3. Чому білі батьки не говорять про расу
  4. Чому діти обманюють
  5. Пошук розумного життя в дитячому садку
  6. Ефект братів і сестер
  7. Наука підліткового бунту
  8. Чи можна навчити дитину самоконтролю
  9. Коли дитина чудово ладнає з іншими
  10. Чому Ханна розмовляє, а Аліса ні

Кожна із частин насичена науковими фактами, які суперечать інформації до якої ми звикли. Тож у процесі читання може з’явитися бажання добряче так покопатися в Гуглі, аби все перевірити.

У частині «Втрачена година» ти дізнаєшся, як за 20 років змінився середній показник IQ, як на це вплинула тривалість сну та яким боком до всього цього проблема раннього ожиріння.

У главі «Пошук розумного життя в дитячому садку» стверджується, що рекрутери, які відбирають обдарованих дітей до приватних шкіл, у 73 % випадків помиляються. Далі ми дізнаємося про неефективність навчальних програм, за якими навчалося не одне покоління.

Розділ «Наука підліткового бунту» вчить конструктивного з’ясування стосунків із більш дорослими дітьми. Автори запевняють, що постійні суперечки з юними бунтівниками — це не просто ок, а навіть може дати позитивний профіт.

Як бути класним татом. Історії та досвід відомих батьків

Влад Головін

  • Готові до батьківства 76 %.
  • Час читання: 5 годин.
  • Кількість сторінок: 280.
  • Видавництво: Брайт Букс.
  • Рік: 2019.

Доволі нетипова книга, яку написав тато. Теоретично сьогодні вже нікого не дивують чоловіки в декреті. Ми звикли бачити їх на дитячих майданчиках, на прогулянках після роботи зі своєю малечею. Проте суспільство все ще на шляху до нормального сприйняття рівноцінного партнерства в батьківстві. Й автора відверто зачіпає знецінення ролі батька в цьому процесі.

Автора бентежить питання типу — «Де ж поділися справжні чоловіки, що хочуть дбати про своїх дітей?». А відповідь очевидна — ось вони, поруч. Влад вирішив продемонструвати конкретними прикладами, як сучасні татусі поєднують успішну кар’єру, турботу про сім’ю і встановлення якісних стосунків зі своїми дітками. І для цього він обрав історії успішних чоловіків, багато з яких знайомі кожному українцю.

Процитуємо автора: «Книжка розрахована на найширше коло небайдужих татусів, а також мам, які подарують книжку своїм чоловікам, аби ті знали, як стати крутими батьками».

Книга містить 33 інтерв’ю. Ось лише кілька її героїв:

  • Сергій Притула, телеведучий;
  • Олег Скрипка, музикант;
  • Іларіон Павлюк, письменник;
  • Андрій П’ятов, футболіст;
  • Максим Бахматов, підприємець;
  • Віталій Сич, журналіст.

Кожен розділ позначений ключовою тезою від конкретного героя. І першою йде глава від Вахтанга Кіпіані — журналіста та редактора ресурсу «Історична правда». Головна думка: «Бути батьком — це джерело позитивних емоцій». Вахтанг надихався образом власного тата, який давав відповіді на всі питання свого допитливого сина. Він підкреслює, як важливо дитині отримувати вичерпну інформацію, а не відмовки. Трохи розповідає про власне дитинство, як багато читав та жадібно вивчав нове. Поступово вектор оповідання переходить до появи власної першої дитини та інсайтів, які ця подія принесла чоловікові.

Унікальність кожного розділу в тому, що це реальний людський досвід, прожитий та переосмислений. І це дійсно цікаво читати: щось перегукується з тим, що відчуваєш ти, а щось звертає увагу на неочевидні речі.

НеІдеальна матуся. Як народити дітей і не очманіти

Сара Тернер

  • Готові до батьківства на 99 %.
  • Час читання: 5 годин.
  • Кількість сторінок: 304.
  • Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля.
  • Рік: 2018.

На противагу попередній книзі, цю написала матуся для інших матусь. Поринувши в батьківство, англійська блогерка Сара Тернер була розчарована купою недієвої інформації з класичних книг. Тож вирішила створити власну — без нудних повчань та із частинкою своєї харизми й лексикону (вирази Сари — це окремий вид мистецтва слова).

Книга читається настільки легко, наскільки це можливо. Авторка з гумором розповідає про власні ночі без сну, проблеми перших місяців догляду, рішення народити другу дитину. І головне, що це все висвітлюється з позиції живої людини. Засилля блогів, де пропагують ідеальний інстамамський образ може сильно підкосити самооцінку жінки. Тож книга Сари це як гумористичне розбиття рожевих окулярів з ефектом «Очікування — Реальність», аби кожен знав, що насправді стоїть за лаштунками сторіз.

Книжка містить такі частини:

  1. Що ми наробили
  2. Життя, але не таке, яким ми його пам’ятаємо
  3. Як узявся за гуж — не кажи, що не дуж
  4. Рутина
  5. Дайте собі трохи попуску
  6. Ні на що у світі не проміняла б оце

У першій главі історія поступово розвивається від вагітності та пологів до появи первістка. Тут багато власного досвіду авторки про грудне вигодовування, слінгоносіння та інші штуки, актуальні для новоспечених батьків. Також Сара підкреслює необхідність спілкування з людьми, які зараз проходять через те ж, що й ти — іншими матусями.

Друга глава знайомить читача з нюансами планування дня, коли ти вже маєш малюка, трохи розповідає про відновлення після пологів та інтимні стосунки. Ми дізнаємося, що рутинні штуки типу перманентного безладу, розкиданих іграшок і подекуди тугою за минулими часами — це ок. Хто б що не казав.

Загалом книга вносить краплю реалізму в романтизоване сприйняття батьківства, тож буде корисною тим, хто народжує вперше. А ті, хто йде цим шляхом повторно, зможуть вдосталь повтухати, адже більшість моментів їм точно відгукнеться.

Підготовка до батьківства починається задовго до народження дитинки — ще із самої ідеї її появи, програвання цього сценарію в себе в голові. Книги про вагітність допоможуть заспокоїтися, готуючись до пологів та появи немовляти вдома, а книги для майбутніх мам та про виховання — розібратися у безлічі складних нюансів. Не мине багато часу, як ти будеш розумітися на ступенях амортизації візочка, типах ліжечок та вивчиш усі назви одягу для малюків.

Та разом із цими побутовими штуками варто подбати і про ментальну підготовку до появи крихітки. Зрозуміти, як задовольнити не тільки її базові, а і психологічні потреби. І тут найкращим інструментом буде твоя здатність чути свою дитину, приділяти їй достатньо уваги та довіряти собі. А книжки та поради бувалих — це не суворе керівництво, а лиш суб’єктивні думки інших. Та при вмілій інтеграції в процес виховання вони зможуть стати добрими помічниками.

25.3.25

 

"Книга - це вікно у світ" онлайн-урок

Безмежна сила книжки, без неї людина – сліпа. Книга найбільш складне і велике чудо з усіх чудес, створених людством. А ще вона дарує нам радість пізнання, неймовірні пригоди і враження. 

Ледачому любі мед та пряник, а розумному- книги

Поки ледачий байди б’є , розумний з книжок знання бере

Книга для дітей, що волога для полів.

Книгу читають не очима, а розумом.

Книга корисна, коли її читають.

Книга – твій друг, без неї, як без рук.

Книга подібна воді – дорогу проб”є усюди.

Книга – не пряник, а дітей до себе манить

Книгу прочитав, на крилах політав

Книги читати – все знати

Книга мала, та серцю люба

Книга – дзеркало життя

Книга ростить людину

Для розумного книга – найгарніший подарунок

Книга для розуму – що теплий дощ для зерна

Мудра книга – твій розум

Книга – міст у світ знань.

Книга добру навчить, від дурного відверне.

Книги – ключ до знань.

Книга – одне з найбільших чудес, створеною людиною. З тих пір, як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, заглянути в майбутнє.

Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Перші паперові книги з'явилися в Європі в ХІІІ ст. Їх довгий час писали від руки. Одна книга виготовлялася 5–7 років і коштувала дуже дорого.

У ХV ст. був винайдений спосіб друкувати книги. Перша друкована в Україні була видана Іваном Федоровим у 1574 році у Львові. Називалась вона "Апостол".

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово "бібліотека" означає приміщення, де зберігаються книги ("бібліо" – книга, "тека" – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх "аптеками для душі", тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави. Її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 р.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, "Кобзар" Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.


Цікаво знати
– Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів "читати лекції". А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

– Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є "Слово о полку Ігоревім", Пересопницьке Євангеліє, "Київські глаголичні листки" та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

– Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би "контейнер" на мільйон або навіть більше слів.

– Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний "папір". Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

– Перші книги, видані сучасною українською мовою були: "Енеїда" І. Котляревського (1798), "Українські народні думи" (1834), записані М. Максимовичем, "Кобзар" Тараса Шевченка (1840) ...

– Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

– Однією з найменших у світі книг вважається "Кобзар" Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

– Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському "Центрі розвитку мозку". А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату ... Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.
Народ про книгу
Хочеш пізнати світ – читай книжки.
Мудра книжка – безцінний скарб.
Книга – джерело знань.
Книга – найкращий порадник.
Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Гарна, мудра книга як вірний друг.
Книга – найкращий подарунок.
Золото добувають із землі, а знання - із книг.
Хочеш багато знати – читай книжки.
Хто багато читає, той горе забуває.
Книжка – найдивовижніший винахід людства.
З молоду даремно час не чай, а книжки читай.
Хто багато читає, той швидко на ноги стає.
Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.
Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.
Видатні люди про книги

Хто полюбить книгу,
той далеко піде у своєму
розвитку. Книга рятує
душу від Здерев’яніння.
         Тарас Шевченко.
Книжки – це величезне багатство.
     Володимир Сосюра.

Люди перестають мислити, коли перестають читати.
         Д. Дідро.

Життя без книг – це хата без вікна,
         Д. Павличко.

Серед книг, як і серед людей, можна потрапити в гарну і погану компанію.
         К. Гельвецій.

Читаючи в перший раз гарну книгу, ми переживаємо ті ж почуття, як і знайомство з новим другом. Знову прочитати вже прочитану книгу, значить знову побачити старого друга.
          Вольтер.

Сучасна людина знаходиться перед Гімалаями бібліотек в особі золотошукача, якій треба відшукати крупинки золота в масі піску.
           С. Вавилов.

... кращі з книг – ті, які дають більш за все поживи для роздумів, і при цьому на різні теми.
            А. Франс.

Книга – це духовний заповіт одного покоління іншому, порада вмираючого старця юнакові, який починає жити ...
            О. Герцен.

Твір, який читають має теперішнє; твір, який перечитують, - має майбутнє.
           О. Дюма-син.

Яке величезне багатство може бути в маленькій дібраній бібліотеці. Компанія наймудріших і найдостойніших людей, вибрана зі всіх цивілізованих країн світу на протязі тисяч років.
             Р. Емерсон.

Секрет всесвітнього вічного успіху книги в її правдивості.
             О. Бальзак

... істинно вчені бувають не ті, що читають багато, але ті, що читають корисне.
              Арістіпп.

22.3.25

  

21 березня - Всесвітній день поезії.


Поезія – високий стяг душі.

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»…

Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.

Колектив Центральної дитячої бібліотеки м. Слов'янська вітає усіх поетів, наділених чарівним даром натхнення і творення! Усіх, сповнених любов'ю і розумінням краси віршованого та пісенного слова! Усіх, хто в душі є творцем!
Щиро вітаємо з Днем поезії і всіх наших читачів - шанувальників поетичного слова!
Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були написані принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana). Ця знахідка підтверджена артефактами. Принцеса є ранньою авторкою, яку вважають першої поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона і відома своїми шумерськими гімнами.
Сьогодні відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво фактом є те, що навіть весь Коран у свій час був побудований на римах.
Але лише у 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.
„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний слугувати створенню у засобах масової інформації позитивного іміджу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям




















21.3.25

 

21 березня виповнюється 70 років Лесі Вороніной 

Леся Анастасіївна Вороніна народилася 21 березня 1955 року в Києві.  Назвали дівчинку Лесею на честь великої письменниці Лесі Українки. Її дід Прохор Воронін був письменником, тато – художником-оформлювачем і реставратором, а мама – перекладачем художніх творів. Вдома у них завжди було багато книг. Отож, книжки для маленької Лесі були цілим світом. Леся рано навчилася читати, а згодом і сама почала вигадувати різні цікаві історії, адже росла досить кмітливою, веселою фантазеркою. У юності захоплювалася східними двобоями та йогою. Весела і товариська Леся була лідером серед однолітків. Однокласники дуже любили слухати її кумедні побрехеньки.

У 1979 році закінчила філологічний факультет Київського університету (заочний відділ). За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогові та на багатьох інших роботах. Подорожувала Україною автостопом та Польщею на байдарках. Дружина Євгена Гуцала. З 1987 до 1991 року — редактор відділу літератури та мистецтва журналу «Україна».


Перші казки Леся Воронина написала для сина Євгена, щоб якось втихомирювати досить рухливого і веселого хлопчика. Згодом подала ці твори до видавництва “Веселка”.

З 1991 року працює у дитячому журналі «Соняшник”. Перекладає з польської мови (твори Станіслава Лема, СлавоміраМрожека, Анни Ковальської, Анни Карвінської, Гелени Бехлерової та ін.).З 1992 по 2006 рік Леся Воронина була головним редактором даного часопису.

У жовтні 1994 – березні 1995 років на запрошення Міністерства освіти провінції Альберта (Канада) та Канадського інституту українських студій їде до Едмонтону, де бере участь в підготовці освітнього проекту “Мова” для двомовних україно-англійських шкіл провінції Альберта.

З 1997 року працює коментатором у Національній радіокомпанії України. Автор і ведуча культурологічних програм «Українська культура сьогодні і завжди», «Мандрівець», «Відлуння тисячоліть». Основна тема передач — сучасний стан української мови та культури.

На початку 2011 року очолила щойно створене дитяче видавництво «Прудкий равлик». Під псевдонімом Гаврило Ґава написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках журналу «Соняшник».

Леся Воронина написала багато захопливих цікавих книг для дітей. “Завжди пишу про те, що цікаво мені і, сподіваюсь, дітям, – каже Леся Анастасіївна. – Дитяча книжка передусім має бути цікавою, захоплювати читача, а всі закладені автором ідеї не повинні бути “лобовими”: читач має сам розшифрувати ці послання… Мені хочеться, щоб дітям були небайдужі мої герої, щоб вони схотіли дізнатися більше і про те, з ким ці герої дружать, що люблять, чого бояться, про що мріють… Тобто я створюю цілий світ, який має захопити читача”. Так у 1996 році побачив світ дитячий детектив “Суперагент 000”, у 2000 році – “Таємниця смарагдового дракона”.

Сьогодні письменниця плідно працює – майже щороку вона дарує юним читачикам все нові захоплюючі твори.Твори її активно видають різні видавництва, транслюють по радіо, друкують у дитячих журналах.

Леся Воронина – переможниця багатьох літературних конкурсівлеся воронина біографія

2004 р. – лауреат Всеукраїнської акції “Книжка року” (за книжку “Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру”).

2005 р. – лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіно-сценаріїв і п’єс “Коронація слова” (за книжку “Таємниця Пурпурової планети”).

2006 р. – лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Дитячий Портал” (за книжку “Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9”).

2008 р. – лауреат конкурсу “Книжка року Бі-Бі-Сі” (за книжку “Нямлик і балакуча квіточка”).

2009 р. – володар першої премії VІ Московського Міжнародного конкурсу “Мистецтво книги” в номінації “Книга для дітей та юнацтва” (за книжку “Сни Ганса Християна”) і Гран-прі Національного конкурсу “Краща книга України-2009” (за книжку “Сни Ганса Християна”). Цього ж року письменниця посіла ІІ місце на конкурсі “Книжковий дивосвіт України” (за книжку “Сни Ганса Християна”).

2010 р. – дипломант Всеукраїнського конкурсу романів, кіно-сценаріїв і п’єс “Коронація слова-2010” (за книжку “У пошуках Огопого”).

2012 р. – переможець конкурсу “Книга року Бі-Бі-Сі-2012” (за книжку “Таємне Товариство Боягузів та Брехунів”).

2019 р. – письменниця Леся Воронина номінована на премію Астрід Ліндґрен-2020 – TheAstridLindgrenMemorialAward (ALMA). Переможця оголосять 31 березня 2020 р. у Стокгомі та Болоньї.

Твори Лесі Ворониної

Воронина Л. «Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава»!/Л. Воронина; мал. В.Штанко.– Знання, 2017. – 141 с.: ілюстр.

Порятунок людства від інопланетян — небезпечна справа, яка загартовує дух. Ось і Клим Джура після бою з синьомордами, здається, зовсім нічого не боїться. Тому й приймає запрошення відправитися на екстремальний відпочинок на горі Підстава… навіть попри таку назву місця! Зовсім скоро наш головний герой дізнається, що гора названа так зовсім не спроста, запрошення йому надіслали не друзі Жук та Заєць, а у таборі но нього чекає пастка. Але хто стоїть за всім цим та які таємниці приховує Підстава? Невже це помста зловісних синьомордів, або у Клима з’явилися нові вороги?.. Дізнайтеся у книжці «Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава»!

Воронина Л. Таємне Товариство Боягузів та Брехунів : повісті / Л.Воронина; худож. В.Штанко. – К. : Грані-Т, 2012. – 268 с. : ілюстр. 
Чи доводилось вам потрапляти у дивні й загадкові обставини? Ось ви біжите знайомою вулицею і раптом, провалившись крізь люк, опиняєтесь у секретному штабі Таємного Товариства­ Боягузів. Ваша рідна бабуся виявляється геніальною винахідницею, що створила часоліт, а Землю от-от мають захопити хижі космічні прибульці-синьоморди, які хочуть заразити людей вірусом страху. І порятунок людства залежить тільки від вас! Головне — зуміти здолати свій страх, і тоді най­потужніша зброя перетвориться на порох, а підступні космічні завойовники стануть безпорадними. Адже кінець-кінцем ви здобудете універсальний ЗАСІБ ВІД ПЕРЕЛЯКУ № 9.

Воронина Л. Хлюсь та інші / Л. Воронина; худож. К. Штанко. – К.: Грані – Т, 2010. – 56 с.: ілюстр.

До книги увійшли три оповідання, в яких багато загадкових персонажів – водяник Хлюсь, білі жаби – прибульці з іншої планети, домашні улюбленці папуга Антось та кіт Кузьма. Яскраві ілюстрації художниці Катерини Штанко допоможуть тобі насолодитись чарівною атмосферою книги. 

Воронина Л. Прибулець з Країни нямликів / Л. Воронина; худож. К. Білетіна. – 3-тє вид., без змін. – К.: Грані-Т, 2012. – 136 с.: ілюстр. – (Сучасна дитяча проза).

Ця книга змусить тебе по-іншому дивитись на звичну манну кашу. Леся Воронина розповість казкову історію про те, як каша може робити дива. У книзі ти познайомишся з кумедними мешканцями Країни нямликів, які можуть поміститись у дитячій кишені. Продовження казкових оповідей з цими героями можна прочитати у книзі 

Воронина Л. Нямлик і балакуча квіточка / Л. Воронина; худож. К. Білетіна. – К.: Грані-Т, 2008. – 136 с.: ілюстр. – (Сучасна дитяча проза).

Ви вже, мабуть, знайомі з нямликами – маленькими кумедними чоловічками, які живуть у стіні Олянчиного будинку і понад усе на світі полюбляють манну кашу. Це ж про них написала свою дивовижну книжку «Прибулець з Країни нямликів» відома дитяча письменниця Леся Воронина! Про них – і про дівчинку Олянку, яка з ними не лише познайомилась, але й подружилася, і пережила чимало карколомних і дуже веселих пригод. А в цій книжці пригоди тривають. Разом із Олянкою і нямликом Буциком ви: побуваєте на Святі Великої Ложки, приборкаєте Привида Здичавілого Сантехніка, пригостите добродійним морозивом найсправжнісіньких піратів, нагодуєте Гладкого Блукальчика рюкзаком. І ні слова про Балакучу Квіточку – ви все про неї дізнаєтеся самі!

Воронина Л. Суперагент 000. Нові пригоди : дитячий детектив / Л.Воронина; худож. Катерина Білетіна. – Ранок, 2018. – 224с. : ілюстр.

Нездоланний Супергерой 000, як і годиться всім супергероям, розплутує найзагадковіші злочини, перемагає найпідступніших ворогів і рятує світ від неминучої загибелі. Іронічний детектив знаної сучасної української письменниці Лесі Ворониної вже й сам став легендою. Сповнені жартів, іронії та смішних натяків, повісті про Гриця Мамая зацікавлять не тільки дітей та підлітків, а і їхніх батьків, якщо раптом вони не читали перші, вже раритетні, видання книжки.

Якщо тобі сподобаються ці книги, неодмінно прочитай інші твори Лесі Ворониної:

  • Суперагент 000 (Київ : Грані-Т, 1996) — дитячий детектив

  • Суперагент 000. Нові пригоди (К. : Соняшник, 2000) — дитячий детектив

  • Таємниця смарагдового дракона (2001) — дитячий детектив

  • Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру (Вінниця: Тезис; Соняшник, 2004)

  • Таємниця пурпурової планети (Вінниця: Теза, 2005)

  • Таємне товариство боягузів (2006)

  • Прибулець з країни Нямликів (К. : Грані-Т, 2007)

  • Нямлик і балакуча квіточка (К. : Грані-Т, 2008)

  • Хлюсь та інші (К. : Грані-Т, 2008)[6]

  • Суперагент 000. У пащі крокодила

  • Сни Ганса Християна (Київ : Грані-Т, 2009)

  • «У пошуках Оґопоґо» (К.: Нора-Друк, 2010)

  • Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука (Київ: Грані-Т, 2010)

  • Смак олімпійського золота (К. : Грані-Т, 2011)

  • Планета Смугастих Равликів (К. : Прудкий Равлик, 2011)

  • Слон Ґудзик та Вогняна Квітка (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013)

  • Різдвяна казка від слона Ґудзика (Львів, Видавництво Старого Лева, 2013)

  • Слон на ім’я Ґудзик (Львів, Видавництво Старого Лева, 2016)

  • ” Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9″ ( Знання , 2015 )

  • ” Таємне товариство брехунів , або пастка для синьомордів ( Знання , 2015 )

  • ” Таємне товариство ботанів , або екстрим на горі Підстава ” ( Знання, 2017 )

  • ” Пригоди голубого папуги ” , ( Знання,2018 ) з ілюстраціями Катерини Штанко