18 травня вшановують пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Депортація кримських татар відбулась 18–20 травня 1944 р., що стало одним з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни.
Корінних мешканців півострова примусово переселяли на віддалені території – від північного Передуралля до Центральної Азії.
Протягом усього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку радянського режиму. Це стало причиною масових смертей кримських татар, основну частину яких складали люди похилого віку, жінки та діти.
Повернення кримських татар на історичну батьківщину стало можливим лише з 1989 року, завдяки боротьбі та зусиллям кримськотатарського національного руху.
Для України кримськотатарська проблема виявилася певною політичною та соціально-економічною тріадою – репатріація, адаптація та інтеграція кримських татар в український соціокультурний та політичний простір. Українська держава визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі суверенної і незалежної країни.
12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Що читати, аби дізнатися більше про Крим, історію та культуру кримських татар? Підготували добірку книг від Аліма Алієва — заступника генерального директора Українського інституту, засновника літературного проєкту «Кримський інжир».
«Кримський інжир. Куреш / Qirim inciri. Küreş», укладачі Алім Алієв, Анастасія Левкова
Збірка кримських текстів, що розкривають культуру цього півострова і розповідають бентежні й захопливі історії про нього. Антологія є результатом четвертого письменницько-перекладацького конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri» (2021–2022) і містить найкращі твори, подані на конкурс, українською та кримськотатарською мовами.
Ці твори надійшли з різних куточків України та світу, а деякі автори, зокрема перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, громадянський журналіст Сервер Мустафаєв, активіст Асан Ахтем перебувають нині за російськими ґратами через надумані абсурдні звинувачення, справжня мета яких — придушити боротьбу за свою землю та свободу.
Поезія та проза, перекладні тексти дадуть змогу широкому колу читачів більше дізнатися про автентичну культуру Криму, ознайомитися з класиками й сучасниками української та кримськотатарської літератур, відкрити для себе історії минувшини та сучасні реалії життя півострова.
Анастасія Левкова, «За перекопом є земля»
«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.
Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура та українська історія.
На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства — з 1990-х – аж до окупації півострова росією у 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.
«І народився день», збірка творів
Збірка, названа за оповіданням класика кримськотатарської літератури і просвітника Ісмаїла Гаспринського, містить твори одинадцяти кримськотатарських авторів, що належать до різних історичних епох і літературних стилів: від Ісмаїла Гаспринського до сучасних письменників.
Творчість цих письменників нерозривно пов'язана з Батьківщиною, навіть якщо через лиху долю довелося творити далеко від рідного краю. До цієї збірки увійшли твори, що складають «канон» національної літературної спадщини, а їхніх авторів справедливо вважають виразниками традицій і прагнень кримськотатарського народу.
Ґульнара Бекірова, «Пів століття опору: кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки): нарис політичної історії»
Севгіль Мусаєва, Алім Алієв, «Мустафа Джемілєв. Незламний»
Мустафа Джемілєв є національним лідером кримських татар, символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. Він присвятив своє життя боротьбі з системою, величезною репресивною махіною, пройшов радянські тюрми, голодування, залякування — і переміг. Але анексія Криму 2014 року розпочала новий виток випробувань.
Тепер знаний дисидент, правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу на міжнародному рівні відстоює права своєї батьківщини. Історія його життя — це історія боротьби кримськотатарського народу. «Мустафа Джемілєв. Незламний» — не просто біографічний роман. Це розповідь про Крим та життя Мустафи Джемілєва, які тісно пов'язані одне з одним.
Алім Алієв і Севгіль Мусаєва — українські журналісти кримськотатарського походження. Обоє народилися в Узбекистані. В 1989 року їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до Криму. Алім — аналітик і консультант з комунікацій в експертній компанії «Pro.mova». Севгіль — головна редакторка інтернет видання «Українська правда». Cпівзасновники громадської організації «Крим SOS».
Гюльнара Абдулаєва, «Кримські татари. Від етногенезу до державності»
Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» – не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України.
Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації. Книжка для тих, хто хоче знати історію без купюр.
Андрій Іванець, «Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917-1918 pp.)»
Видання знайомить читача з діяльністю Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу у процесах революційних трансформацій 1917-1918 pp. Дослідження спирається на широке коло документальних джерел і мемуарів, містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації.
У книжці розкрито процес розгортання та виходу у 1917 р. національного руху на новий щабель розвитку, початок, перебіг і результати Кримськотатарської революції, вищим проявом якої було скликання національних установчих зборів — Курултаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар