"Ми різні, але ми єдині"
В Україні офіційно встановлено нове свято – День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, яке відзначатимуть щорічно 21 травня. Цей день символізує єдність українського народу, незалежно від етнічного походження, спільне прагнення жити, творити і захищати країну разом
У світі існує безліч визначень нації і безліч ознак, які їй притаманні. Проте є нації, що не мають спільної мови, території чи державності. І, зрештою, те, що у визначальний спосіб окреслює націю, це прагнення бути разом. День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття якраз про це – про прагнення українців бути разом, бути разом попри різне етнічне походження та, можливо, різні моделі культурної пам’яті вони хочуть бути разом – разом боронити свою країну і відновлювати її, разом плакати і сміятися, разом сваритися, а потім обов’язково миритися.
В Україні встановлено новий день – День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття, яке щорічно відзначатимуть 21 травня. Відповідний Указ від 27.12.2024 №883/2024 підписав Президент України Володимир Зеленський. Цей день є також символом спротиву знеособленню, яке несе оскаженіла імперія. В Україні багато людей, яких у минулому позбавили свого етнічного коріння, бо були часи, коли небезпечно було бути поляком, німцем, євреєм чи представником іншої національності. День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття якраз про те, що люди відновлюють пам’ять про своє етнічне походження і водночас усвідомлюють спільність усіх націй у річищі єдиної політичної нації.
Джерело: 7eminar
Пропонуємо до вашої уваги книжки що висвітлю.ть історію та культуру українського розмаїття
«Наші інші. Історії українського різноманіття» автора Олеся Яремчук
Вірмени, німці, турки-месхетинці, євреї, румуни, шведи — Україна є домом для десятків різних народів, і кожен додає їй барв і повноти. Репортерка Олеся Яремчук об’їздила багато поселень, від гамірних міст на Донбасі й Буковині до тихих сіл Бессарабії та Закарпаття, щоб задокументувати, як наші національні меншини живуть нині та яку пам’ять бережуть про своє минуле. У цій книжці зібрано чотирнадцять щемких і пізнавальних історій, історій людей і народів, які творять українську спільноту.
Олеся Яремчук — українська журналістка, репортерка. Народилася 1991 року у Львові, де здобула журналістську освіту. Працює над дисертацією «Подорожня антропологія в літературних репортажах Йозефа Рота». Навчалася і стажувалася в Гамбурзі, Бонні, Мюнхені, Відні. Пише для газети «День», журналу «New Eastern Europe», онлайн-видань «Літакцент» і «The Ukrainians». Спеціалізується на темах культурної та національної ідентичності, пограниччя. Лауреатка конкурсу художнього репортажу «Самовидець» від видавництва «Темпора» (2014). У 2016 році стала кураторкою цього конкурсу. Від червня 2017 року — головна редакторка видавництва «Човен». Джерело: https://nashformat.ua/products/nashi-inshi.-istorii-ukrainskogo-riznomanittya-916047?srsltid=AfmBOor8p5V0Rfo-nW6WIG4sjPbs7f6uYnL6jq4Y2NQYFQr-Inpq2JUW
Український Мультифронтир. Нова схема історії України (неоліт — початок ХХ століття) автор Сергей Громенко, видавництво фабула, 2024 рік видання Здається самоочевидним, що розташування України на перехресті Заходу, Півдня і Сходу (комплексів культур, релігій, соціально-економічних моделей і політичних режимів) впливає на її минуле, сьогодення і майбутнє. Однак лише на початку ХХ століття українські вчені почали всерйоз цікавитися цим феноменом і, на жаль, до початку ХХІ століття так і не вивчили його ґрунтовно. Натомість саме дослідження Мультифронтиру — «перехрестя погранич» — не лише дозволить глибше зрозуміти українське минуле, але й допоможе краще впоратися із проблемами сьогодення — зокрема, подолати постколоніальні комплекси народу-жертви, бездержавного або навіть антидержавного народу тощо. З іншого боку, завдяки концепції Мультифронтиру стають зрозумілішими легендарна українська волелюбність та інклюзивність нашої культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар